Копія
Справа № 822/746/18
іменем України
19 лютого 2018 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просять:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у ненаданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з ведення фермерського господарства на для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, викладену в листах від 05.02.2017 №К-558/0-740/0/95-18, К-556/0-739/0/95-18, Є-546/0-737/0/95-18, С-561/0-741/0/95-18, С-554/0-738/0/95-18, С-549/0-736/0/95-18;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з ведення фермерського господарства на для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької обласиі.
Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації кожним зазначеного конституційного права необхідною умовою є наявність порушеного права.
Щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд вважає, що порушення прав позивачів стосуються індивідуально виражених прав кожного з них окремо, оскільки фактично оскаржується не бездіяльність відповідача, а дії у вигляді відмови, викладеної в індивідуальних актах - листах №К-558/0-740/0/95-18, К-556/0-739/0/95-18, Є-546/0-737/0/95-18, С-561/0-741/0/95-18, С-554/0-738/0/95-18, С-549/0-736/0/95-18, наданих за результатами розгляду особистих звернень кожного з позивачів.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Позивачами заявлено позовні вимоги з порушенням зазначених вимог, оскільки фактично містять різні підстави виникнення - відмови, викладені в індивідуальних актах від 05.02.2018 №К-558/0-740/0/95-18, К-556/0-739/0/95-18, Є-546/0-737/0/95-18, С-561/0-741/0/95-18, С-554/0-738/0/95-18, С-549/0-736/0/95-18, не пов'язані спільними доказами, а позовні вимоги в розрізі кожного з позивачів не є взаємно основними та похідними.
Згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап
"Згідно з оригіналом" Суддя Д.Д. Гнап