Рішення від 15.02.2018 по справі 821/90/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/90/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

15 січня 2018 року ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі по тексту - відповідач або ГУНП в Херсонській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та національній поліції України. Наказом ГУНП в Херсонській області від 02.08.2017 № 204 о/с ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Підставою для видання вказаного наказу стало свідоцтво про хворобу від 12.07.2017 № 196 р/нс, відповідно до якого захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції та непридатності до служби в поліції.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.07.2017 позивачу встановлено III групу інвалідності, захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції. Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованому від 26.07.2017 визначено 30% втрати працездатності.

Позивач звернувся до ГУНП в Херсонській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності. Листом ГУНП в Херсонській області від 04.12.2017 позивача повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що інвалідність настала до моменту звільнення.

Вказану відмову позивач вважає протиправною у зв'язку з тим, що законодавством передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

30 січня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 наказом ГУНП в Херсонській області від 02.08.2017 № 204 о/с звільнений зі служби в поліції з 02.08.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", при цьому, відповідно до довідки до акту МСЕК від 26.07.2017 № 436266, інвалідність ОСОБА_4 визначено 26.07.2017, тобто не в межах періоду, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

На підставі вказаного в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

12 лютого 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що доводи ГУНП є необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: ОСОБА_4 проходив службу в Національній поліції України з 07.11.2015 р. по 02.08.2017 р.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 02.08.2017 № 204 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

В ході розгляду справи встановлено, що довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №436266 від 26.07.2017 ОСОБА_4 встановлено III групу інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с. 12).

Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованому від 26.07.2017 визначено 30% втрати працездатності, захворювання Так, пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с. 12).

Судом встановлено, що позивач 18 вересня 2017 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Херсонській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Висновком відповідача про призначення одноразової грошової допомоги на суму 112000,00 грн. від 09.10.2017 р. відмовлено у її призначенні.

Листом ГУНП в Херсонській області від 04.12.2017 № 1156/04/10-2017 позивачу повідомлено, що у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено у зв'язку з тим, що термін визначення інвалідності становить шість місяців після звільнення. Однак, позивач набув статусу інвалідності до моменту звільнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: 02 липня 2015 р. прийнято ЗУ "Про національну поліцію" №580-VІІ (далі по тексту Закон України №580-VІІ).

Відповідно до п. 4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності ІII групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (п. "в" ч. 3 ст. 99 Закону України №580-VІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Закону України №580-VІІ, визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (ч. 6 ст. 100 Закону України №580-VІІ).

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі по тексту - Порядок та умови).

Вказаним порядком та умовами визначено механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (абз. 2 п. 1 розділу 2 Порядку та умов).

Суд зазначає, що відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 436266, позивачу встановлено захворювання, пов'язане з проходженням служби 26 липня 2017 року.

Згідно пп. 2,3 розділу 2 Порядку та умов, посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Пунктом 5 розділу 2 Порядку та умов встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа:

1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу 4 Порядку та умов встановлено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє, зокрема, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 розділу 4 Порядку та умов).

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що виплата одноразової грошової допомоги є забезпеченням гарантованого державою соціального захисту поліцейського, який втратив працездатність.

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4, відповідно до висновку медико - соціальної експертної комісії, який є чинним та не скасованим, отримав третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним із проходженням служби та втратив 30 % професійної працездатності. Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно до вимог законодавства таке право отримав з дати встановлення втрати працездатності, тобто, з 26.07.2017 р.

Щодо посилання відповідача, що ОСОБА_4 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність визначено під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення суд зазначає, що вважає його помилковим, оскільки медико - соціальною експертною комісією встановлено, що захворювання пов'язане з проходженням служби, що є підставою для призначення вказаної допомоги.

Крім того суд зазначає, що статтею 101 Закону України №580-VІІ встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

При цьому, ч. 6 ст. 100 Закону України №580-VІІ визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Зважаючи на вказане суд приходить о висновку про протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо відмови у призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд не погоджується з посиланням відповідача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" суд враховує, що вказане є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

Суд звертає увагу, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), з урахуванням встановлених судом обставин.

В даному випадку суд вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.09.2017 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги та вирішити питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковомку задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо відмови у призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію".

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 18.09.2017 р. щодо виплати одноразової грошової допомоги та вирішити питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 лютого 2018 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.2

Попередній документ
72318048
Наступний документ
72318050
Інформація про рішення:
№ рішення: 72318049
№ справи: 821/90/18
Дата рішення: 15.02.2018
Дата публікації: 21.02.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: