Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
12 лютого 2018 р. справа № 820/5961/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Рябченко Є.А.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНДЕОН" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -
ТОВ «Пандеон» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон»;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області по проведенню документальної планової виїзної перевірки вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон» (код ЄДРПОУ 38601703) на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що для проведення перевірки працівники відповідача прибули без дотримання 10-денного строку згідно ч. 6 ст. 346 Митного Кодексу України (МК України); наказ прийнято органом, який на момент його прийняття вже не мав відповідних повноважень щодо призначення перевірки у зв'язку із зняттям з обліку підприємства через зміну місцезнаходження; контролюючий орган намагався провести перевірку не за місцезнаходженням підприємства; незважаючи на недопуск до проведення перевірки контролюючий орган все одно здійснював дії, спрямовані на її проведення; контролюючим органом не зупинено проведення перевірки у зв'язку з вилученням документів у підприємства правоохоронними органами під час обшуку. Вважає, що наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Пандеон" протиправним і таким, що підлягає скасування, а дії контролюючого органу з проведення перевірки протиправними.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов, в якому вказав, що контролюючим органом видано оскаржуваний наказ відповідно до вимог МК України, посадовими особами виконано всі вимоги, що необхідні для початку проведення перевірки, а недопущення посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки з інших підстав, ніж ті, що визначені у ч. 3 ст. 349 МК України, не дозволяється, місцезнаходження підприємства встановлено у телефонному режимі згідно відомостей, наданих заступником директора ТОВ «Пандеон» ОСОБА_3.
11.12.2017 від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за вказаним позовом, шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон». Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 вказане клопотання задоволено, зупинено дію наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Пандеон" до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №820/5961/17.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Пандеон», код ЄДРПОУ 38601703, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сумської міської ради 04.03.2013 року, місцезнаходження: 61060, Харківська обл., місто Харків, проспект Петра Григоренка, будинок 19А, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, підприємство перебуває на податковому обліку в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області (Фрунзенський район).
З інформації щодо реєстрації даних з ІТС «Податковий блок» по ТОВ «Пандеон» вбачається, що до 12.10.2017 позивач перебував на обліку у ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області, стан 0 - платник податків за основним місцем обліку; з 12.10.2017 стан платника змінено на « 30» - в стадії переходу до іншої ДПІ (Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Фрунзенський район) та змінено місцезнаходження на м. Харків, Фрунзенський р-н, пр-кт Петра Григоренка, буд.19-А.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2017 відповідачем видано спірний наказ №1723, в якому зазначається, що відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року призначається документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон» (код ЄДРПОУ 38601703, 61060, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський р-н, пр-кт Петра Григоренка, буд. 19-А) за період 01.01.2016 - 30.09.2017.
Відповідачем надано до суду витяг з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 рік, в якому зазначено ТОВ «Пандеон».
Повідомлення від 13.11.2017 №275/18-28-14-10-10 про проведення документальної планової перевірки та копію наказу ГУ ДФС у Сумській області від 13.11.2017 №1723 про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення перевірки (з 24.11.2017 м. Харків, Фрунзенський р-н, проспект Петра Григоренко, буд.19-а) були надіслані відповідачем рекомендованим листом за адресами: м. Харків, пр-кт Петра Григоренка, буд. 19-А і м. Суми, пр-кт Курський, буд. 147, які отримано останнім 15.11.2017 і 16.11.2017 відповідно, що підтверджується відмітками на повідомленнях про вручення поштових відправлень.
24.11.2017 посадові особи відповідача прибули за адресою м. Суми, пр-кт Курський, буд. 147 для проведення перевірки, але не були допущені позивачем на підприємство.
Цього ж дня відповідачем складено акт №3850/18-28-14-10/38601703 від 24.11.2017 про недопуск до проведення документальної планової виїзної перевірки, і акт №3851/18-28-14-10/38601703 від 24.11.2017 про відмову від підпису в посвідченні на право проведення документальної планової виїзної перевірки.
Також позивачем надано до суду виданий відповідачем лист «про вжиття заходів» від 04.12.2017, з якого слідує, що контролюючий орган вважає перевірку розпочатою і такою, що триває, у зв'язку з чим вимагає надати можливість провести огляд виробничих і складських приміщень, провести контрольні запуски у виробництво сировини, призначити і провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які перебувають під митним контролем.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскарженого наказу, суд зазначає наступне.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи доходів і зборів - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики, його територіальні органи.
Згідно з положеннями п.41.3 ст.41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. (ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 346 Митного кодексу України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач прийняв наказ №1723 від 13.11.2017 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Пандеон» відповідно до затвердженого плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року та керуючись п.7 ч.1 ст.336, ч.3 ст.345, ч.3 ст.346 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI тривалістю 30 робочих днів з 24.11.2017 року, за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 року.
Згідно ч. 2 ст.346 Митного кодексу України документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів.
Відповідно до ч.3 ст.346 Митного кодексу проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється органами доходів і зборів на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування органами доходів і зборів виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з ч.4 ст. 346 Митного кодексу України документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців.
Відповідно до ч.5 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 77 розділу II Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, та з метою удосконалення організації роботи з формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, відповідно до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України, Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік (п. 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку).
До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів (п. 3 Розділу ІІІ Порядку).
Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 25 числа другого місяця кварталу аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал. На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.
При включенні підприємств до плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальним органам ДФС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків - головних підприємств, та направити їх переліки не пізніше 15 числа останнього місяця поточного кварталу, а для річного плану-графіка - до 25 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, до відповідних територіальних органів ДФС, на обліку в яких знаходяться вказані підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка (коригування плану-графіка) у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств (п. 4 Розділу ІІІ Порядку).
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що план - графік проведення перевірок на відповідний квартал має формується у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.
Суд встановив, що відповідач не надав вказаної інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану - графіку. Крім цього, відповідач надав лише витяг з плану - графіку. Відповідно до даних, вказаних у витягу до плану - графіку, не зазначено коли складено план - графік, відсутній підпис та не зазначена посада, ПІП особи, яка посвідчує справжність інформації вказаної у витягу.
Крім цього, відповідач не надав Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства. З наданих відповідачем документів не вбачається, за який період бралася відповідна інформація, за якими методиками вираховувався ступінь ризику, і ким затверджувалася.
Отже, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією яка викладена Верховним Судом України у справі №21-425а14, Верховним судом у справі №813/1946/17 від 23.01.2018року.
Стосовно посилань позивача про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Сумській області в частині порушення порядку повідомлення про проведення документальної виїзної планової перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 346 МК України).
Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів (ч. 2 ст. 346 МК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 346 МК України право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Положення вищевказаної статті пов'язують право на проведення документальної планової перевірки платника податків саме з отриманням платником податку наказу про проведення документальної планової перевірки у строк не менше 10 календарних днів до дня її проведення, але конструкція норми була побудована з погрішністю, яка усувається через системний аналіз вказаної норми.
З урахуванням того, що вручення під розписку наказу про проведення документальної планової перевірки повинно бути здійснено не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення документальної планової перевірки, то і вручення цього наказу шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням має бути здійснено в такий термін, щоб забезпечити його отримання платником податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.
Судом встановлено, що позивач отримав наказ 15.11.2017, а для проведення перевірки працівники відповідача прибули 24.11.2017. Таким чином, відповідачем не дотримано 10-денний строк згідно ч. 6 ст. 346 МК України.
Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 1.2. розділу І Порядку, ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у випадках, зазначених у цьому пункті, а також у разі, якщо законодавством встановлені інші випадки, коли місце обліку платника податків не відповідає його місцезнаходженню, здійснюється у порядку, визначеному розділом X цього Порядку (п. 1.5. розділу І Порядку).
Процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів: відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків; заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП із позначкою «Зміни», поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (пункт 10.4 розділу X Порядку).
У разі отримання з Єдиного державного реєстру даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до Єдиного державного реєстру відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків (пункт 10.5 розділу Х Порядку).
Протягом двадцяти днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненими І та ІІ розділами).
Дані про надсилання повідомлення за формою №11-ОПП заносяться до журналу реєстрації заяв, повідомлень, інших документів про припинення чи зняття з обліку платників податків за формою № 6-ОПП (додаток 13), а також до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб (пункт 10.7 розділу Х Порядку).
Протягом двох робочих днів після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку), про що вносить відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб. Відмітки про взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) проводяться в журналі за формою № 2-ОПП (за формою № 7-ОПП).
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку (пункт 10.8 розділу X Порядку).
У відповідності до пунктів 10.9, 10.10, 10.11 розділу Х Порядку дані про взяття на облік вносяться до двох примірників повідомлень за формою № 11-ОПП (заповнюється ІІІ розділ) та надсилаються до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків (основне місце обліку). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.
Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
З наявних матеріалів справи вбачається і сторонами під час судового засідання не заперечувалось, що на день видання спірного наказу позивач був знятий з основного місця обліку у ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області і перебував на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківський області (Фрунзенський район).
Згідно з пунктом 10.14 розділу Х Порядку після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;
- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
Наведений вище перелік, згідно з якими адміністрування податків контролюючим органом відбувається за попереднім місцем обліку платника податків після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі, є вичерпним.
Таким чином, оскаржуваний наказ не відповідає жодній з наведених в п.10.14. підстав, а отже виданий поза межами повноважень, що надаються контролюючому органу для контролю за сплатою податків платниками податків за їх попереднім місцезнаходженням.
Представник відповідача ні у відзиві, ні підчас судового засідання не обґрунтував підстави для видання наказу про проведення перевірки після того, як платника податків було знято з обліку.
З огляду на викладене, враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування наказу №1723 від 13 листопада 2017 року підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області по проведенню документальної планової виїзної перевірки вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон» (код ЄДРПОУ 38601703) на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року, суд зазначає наступне.
Зазначена позовна вимога є похідною від позовної вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року, дії вчинені на підставі неправомірно виданого наказу, відповідно також підлягає задоволенню.
За таких обставин враховуючи законодавчо обумовлені наслідки недопуску перевіряючого суб'єкта владних повноважень до перевірки та положення приписів п.81.1, п.81.2 ст.81 ПК України згідно з якими зазначено, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового чи митного контролю щодо себе.
Протиправний за своєю суттю наказ №1723 від 13 листопада 2017 року, що було встановлено вище, не може слугувати правомірною підставою для проведення перевірки та свідчить про протиправність дій по її проведенню, яка породжується і є безпосереднім наслідком неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Окрім вказаного, суд погоджується з доводами позивача щодо незаконності дій з проведення перевірки за адресою м. Суми, пр-кт Курський, буд. 147.
Відповідно до ч.2 ст. 346 МК України документальна планова виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється.
Місцезнаходженням ТОВ «Пандеон» на день проведення перевірки згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було м. Харків, пр-кт Петра Григоренка, буд. 19-А, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: … місцезнаходження юридичної особи.
Законами України не передбачено розмежування юридична/фактична адреса підприємства.
Таким чином, єдиним джерелом відомостей про місцезнаходження юридичної особи є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Встановлення місцезнаходження платника податків, відмінного від місцезнаходження, зазначеного в Єдиному державному реєстрі, в тому числі через тлумачення норм Цивільного кодексу і за допомогою телефонування посадовим особам підприємства, не передбачене жодним нормативно-правовим актом, а отже такі дії відповідача, так само як і з'явлення його посадових осіб для проведення перевірки за адресою: м. Суми, пр. Курський, 147, вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон», визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області по проведенню документальної планової виїзної перевірки вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон» (код ЄДРПОУ 38601703) на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017року.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНДЕОН" (код ЄДРПОУ 38601703, 61060, Харківська обл., місто Харків, проспект Петра Григоренка, будинок 19-А) до Головного управління ДФС у Сумській області (40009, Сумська обл., місто Суми, вулиця Іллінська, будинок 13, код ЄДРПОУ 39456414) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон».
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області по проведенню документальної планової виїзної перевірки вимог законодавства України з питань державної митної справи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Пандеон» (код ЄДРПОУ 38601703) на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1723 від 13 листопада 2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, Сумська обл., місто Суми, вулиця Іллінська, будинок 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНДЕОН" (код ЄДРПОУ 38601703, 61060, Харківська обл., місто Харків, проспект Петра Григоренка, будинок 19-А) судовий збір у сумі 3200,00 (три тисячі двісті) грн. 00 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.02.2018 року.
Суддя Біленський О.О.