20 лютого 2018 р. Справа № 818/2095/17
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. У задоволенні заяви йому відмовляли з різних підстав. Звертався до Сумського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив визнати протиправною відмову та зобов'язати відповідача надати дозвіл. Позов було задоволено постановою у справі №818/1352/17. За наслідками розгляду заяви 24.11.2017 відповідач знову відмовив у наданні дозволу з підстав ненадання сільською радою погодження на відведення земельної ділянки. Вважає відмову протиправною, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не наведено жодної з них. Таким чином, підстави для відмови позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Оскільки процес надання формальних відмов відповідачем може тривати безкінечно, тому в даному випадку єдиним правильним способом захисту є зобов'язання відповідача надати такий дозвіл. Просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. У зв'язку з надходженням заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою направив запит органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться земельна ділянка, щодо висловлення пропозиції на етапі надання згоди на розроблення документації. На цей запит Юр'ївська сільська рада Путивльського району Сумської області надала відповідь про непогодження відведення. Рішенням колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 зобов'язано управління забезпечити направлення на розгляд місцевих рад таких питань. Вимога про зобов'язання надати дозвіл є безпідставною, оскільки питання прийняття рішень про надання або відмову у наданні дозволу відноситься до виключної компетенції органів Держгеокадастру.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 08.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.12). Листом від 08.09.2017 № К--10831-5010/6-17 (а.с.13) відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі №818/1352/17 таку відмову визнано протиправною та скасовано, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (а.с. 14-16). На виконання вказаного судового рішення 24.11.2017 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 та листом №9-14112-6052/6-17 відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що Юр'ївська сільська рада не погодила відведення земельної ділянки (а.с. 17). Таку відмову суд вважає протиправною.
Відповідно до ст. 22 ч. 3 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Відповідно до ст. 122 ч. 6 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст. 118 ЗК України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 ЗК України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Жодної з наведених у частині 7 статті 118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.
Відповідь на заяву ОСОБА_1 містить посилання на рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2017 №2/1, яким доручено начальникам головних управлінь агентства за зверненнями щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації землеустрою. Однак рішення колегії є розпорядчим, а не нормативним документом. Врахування чи неврахування позиції місцевої ради під час вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачено чинним законодавством та відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України не є підставою для відмови у наданні такого дозволу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У листі-відмові відсутнє посилання на жодну з підстав, передбачених статтею 118 ЗК України, а обставини, вказані підставою для відмови, такими не є відповідно до закону. Рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач протиправно двічи відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись при цьому на підстави, не передбачені земельним законодавством. Розглядаючи заяву ОСОБА_1 після встановлення судовим рішенням протиправності попередньої відмови, відповідач був зобов'язаний надати дозвіл позивачу, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах. Проте відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу з підстав, не передбачених законом. Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16.09.2016 у справі №21-1465а15.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, що буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки віна неодноразово звертався до відповідача з одного і того ж питання, проте отримував формальні відмови, які визнаються протиправними та скасовуються відповідними судовими рішеннями.
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі640,00 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (ідентифікаційний код 39765885) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640,00 грн., сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко