13 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2335/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.
18 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Полтавської області про визнання протиправними дій прокуратури Полтавської області щодо відмови в наданні довідки про розмір заробітної плати працівника прокуратури Полтавської області відносно посади за місцем роботи чоловіка позивача ОСОБА_2 - старшого помічника Лубенської міжрайонної прокуратури (прокурора місцевої прокуратури) Полтавської області, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури; зобов'язати прокуратуру Полтавської області надати позивачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Полтавської області відносно посади за місцем роботи чоловіка позивача ОСОБА_2 - старшого помічника Лубенської міжрайонної прокуратури (прокурора місцевої прокуратури) Полтавської області, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не надано позивачеві довідку про розмір заробітної плати прокурора місцевої прокуратури, що перешкоджає перерахунку його пенсії з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" в редакції постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 30.08.2017 №657.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні, у письмових запереченнях зазначив, що за відсутності урядової постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, законодавчого врегулювання питання відповідності посад в новоутворених місцевих прокуратурах замість ліквідованих, прокуратура області позбавлена можливості складати та видавати будь-які довідки з цього приводу.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.1966 зареєстровано шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 29.10.1966 № 107308 /а.с. 51/.
Наказом ОСОБА_3 Полтавської області від 15.11.1995 № 226-л радника юстиції ОСОБА_5 звільнено з посади старшого помічника Лубенського міжрайонного та органів прокуратури області у зв"язку із виходом на пенсію за вислугою років з 20.11.1995 /а.с. 56/.
Рішенням Комісії по призначенню пенсій Лубенського управління Пенсійного фонду № 121824 від 03.04.2008 ОСОБА_2 призначена пенсія по втраті годувальника з 01.04.2008 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 18/.
Постановою Кабінету ОСОБА_4 України №657 від 30.08.2017 внесено зміни до Постанови КМУ №505 від 31.05.2012 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури” (набула чинності 06.09.2017), якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників прокуратури.
З метою звернення з відповідною заявою до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії, 30.10.2017 ОСОБА_2 звернулася до прокурора Полтавської області із заявою про надання довідки про суму заробітної плати (вх.№ 1012 від 06.11.2017), у якій просила надати довідку про чинну заробітну плату старшого помічника прокурора міжрайонної прокуратури (прокурора місцевої прокуратури) у відповідності до постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 30.08.2017 №657 /а.с. 39/.
ОСОБА_3 Полтавської області від 13.11.2017 за №18-493/ вих17 в наданні запитуваної інформації, а саме, довідки про заробітну плату відмовлено, у зв"язку із втратою чинності нормативної бази, якою був передбачений порядок обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсії /а.с. 13-14/.
Позивач вважає, що зазначена відмова не ґрунтується на вимогах закону, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати входять: основна та додаткова заробітні плата, а також заохочувальні й компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина 2 статті 2 Закону).
Згідно зі статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Крім того, на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування й вони є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.
З вищенаведених норм випливає, що обов'язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.
Суд звертає увагу на те, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні довідки у зв'язку із відсутністю підстав для перерахунку пенсії з посиланням на зміни в пенсійному законодавстві, діяв неправомірно, оскільки висновки про відсутність підстав для перерахунку пенсії відносяться виключно до компетенції органу, який законом уповноважений на здійснення такого перерахунку.
Тобто, питання щодо призначення (перерахунку) пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України рішенням від 20.01.2012 установив, що перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. Розпорядження бюджетними коштами включає здійснення витрат з державного чи місцевого бюджету. Заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам є витратами з бюджету.
Згідно з частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Статтями 12, 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що під запитом на інформацію розуміється прохання фізичної, юридичної особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень до суб'єктів, визначених у статті 13 цього Закону, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування є публічною інформацією, не носить конфіденційною характеру та, відповідно, підлягає наданню на запит.
Відтак, звернення позивача до відповідача, яке за своєю суттю є запитом про надання публічної інформації стосовно заробітної плати працівника органів прокуратури за відповідною посадою підлягає безумовному розгляду прокуратурою Полтавської області з наданням на нього відповіді по суті звернення.
Крім того, як зазначено позивачем та не заперечується представником відповідача, прокуратурою уже надавалась позивачу довідка від 19.04.2016 №18-167/вих16 стосовно розміру заробітної плати ОСОБА_5 за посадою старшого прокурора міжрайонної прокуратури /а.с. 58-59/. Доказів відкликання або скасування цієї довідки суду не надано.
Щодо посилань представника відповідача на відсутність затверджених Кабінетом ОСОБА_4 України умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, як підстави відмови у задоволенні позову, то суд зазначає наступне.
На момент звернення позивача із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратили чинність на підставі Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом ОСОБА_4 України, проте на момент виникнення правовідносин, цей порядок не визначений.
Однак, суд зауважує, що відсутність затвердженого Кабінетом ОСОБА_4 України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII) зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 24.07.2014 (заява №38677/06) у справі "Будченко проти України" зазначив, що неіснування механізму реалізації відповідного законодавчого положення є втручанням у право заявника за статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 32,39).
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи суд приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для відновлення порушеного права позивача на отримання такої довідки щодо всіх складових заробітної плати, з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 Полтавської області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 37500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_3 Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 02910060) про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 Полтавської області від 13.11.2017 № 18-493/вих17 у наданні довідки про суму заробітної плати.
Зобов"язати ОСОБА_3 Полтавської області надати ОСОБА_2 довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Полтавської області відносно посади за місцем роботи ОСОБА_5 - старшого прокурора міжрайонної прокуратури Полтавської області, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після змін, внесених постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету ОСОБА_4 України щодо оплати праці працівників прокуратури".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 Полтавської області (ідентифікаційний код 02910060) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн (шістсот сорок гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 лютого 2018 року.
Суддя ОСОБА_7