14 лютого 2018 року Справа № 808/3584/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69040, м. Запоріжжя, вул. Авіаційна, буд. 25)
до Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Державної служби України з безпеки на транспорті (61022, м. Харків, площа Свободи, буд.5, Держпром, 6 під'їзд, 7 поверх, кімн. 42)
про скасування розрахунку про нарахування плати за проїзд від 31 жовтня 2017 року
24.11.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку про нарахування плати за проїзд від 31 жовтня 2017 року.
В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що загальна вага транспортного засобу не перевищувала допустимих 40 т, а перевищення вантажним автомобілем осьового навантаження на другу ось не підтверджується належними доказами, вважає, що перевірка проводилася з порушеннями, на підставі чого просить позов задовольнити.
22.12.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 16.01.2018.
16.01.2018 ухвалами суду відмовлено в клопотанні відповідача про заміну сторони на Центральний орган, ОСОБА_2 службу України з безпеки на транспорті та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 06.02.2018.
06.02.2018 позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
29.01.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду були надані відзив на позовну заяву від 15.01.2018.
06.02.2018 від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості другого відповідача ОСОБА_2 службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.48КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача;
якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави;
під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Суд враховуючи, що клопотання про заміну відповідача чи про залучення другого співвідповідача від позивача не надходило, позовних вимог до Державної служби України з безпеки на транспорті позивач не зазначав, підстав вважати, що позов подано не до тієї особи чи позивач не міг знати до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача у суду не має, тому клопотання суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що порушень під час перевірки не було, перевищення вантажним автомобілем осьового навантаження на другу ось підтверджується відповідними документами , з позовними вимогами не згоден просить у позові відмовити.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З 31.10.2017 по 02.11.2017 водій вантажного автомобіля марки MAN модель 18224 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, який перебуває з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) у трудових відносинах, здійснював перевезення товарів за маршрутом м.Запоріжжя, м.Кулиничі, м.Харків, що підтверджується подорожнім листом №009781 від 31.10.2017 та товарно-транспортними накладними №№ 2343, 2244 від 31.10. 2017 року.
Даний вантажний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_4 та перебуває у позивача на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 28 липня 2016 року при цьому перевезення здійснювалося на підставі договору доставки вантажів автомобільним транспортом в міському та міжміському сполученнях №2 від 03.01.2017, який був укладений між мною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет».
Під час перевезення товарів за вищевказаним маршрутом на ділянці автомобільної дороги М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 19 км водія вантажного автомобіля ОСОБА_3 31.10. 2017 зупинили посадові особи управління Укртрансбезпеки у Харківській області (надалі за текстом - Відповідач) з метою проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки MAN модель 18224 реєстраційний номер НОМЕР_1.
За результатами габаритно-вагового контролю надано вагову квитанцію № 09821 від 31.10.2017 згідно якої, навантаження на першу ось становить 6,35т, а на другу - 12,35т кг і фактична повна маса - 18,7т та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0023059 від 31.10.2017, згідно якої навантаження на першу ось складає 6,35т і фактична повна маса 18,7т та на підставі цих документів складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010059 від 31.10.2017 про перевищення вантажним автомобілем осьового навантаження на другу ось при нормативно допустимому в 11т, фактично - 12,35т та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 31.10.2017 у розмірі 240,57 євро. Вказаний розрахунок складено за маршрутом м. Запоріжжя - м. Харків протяжністю 297 км.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактична маса транспортного засобу становила 17130,00 кг, однак під час зважування, згідно наданої Відповідачем вагової квитанції, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів - фактична маса транспортного засобу становила вже 18700,00кг. На підтвердження фактичної маси транспортного засобу позивачем до матеріалів справи були долучені: подорожній лист №009781 від 31.10.2017, товарно-транспортні накладні №№ 2343, 2344 від 31.10.2017, запити від 22.01.2018 щодо наявності зауважень та претензій відносно ваги перевезених товарів та своєчасності доставки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продснаб Плюс».
Хоча фактична маса транспортного засобу 18700,00кг, яка була встановлена під час зважування, не підтверджується матеріалами справи, але і як правопорушення воно не було зазначене відповідачем. Крім того, суду не доведено зв'язок між перевищенням фактичної маси транспортного засобу та перенавантаження на другу ось, тому суд не бере це до уваги.
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що водія зупинили лише посадові особи управління Укртрансбезпеки у Харківській області без працівника поліції, що є порушенням п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю. Вже сам факт неправомірного зупинення та проведення габаритно-вагового контролю Відповідачем мого вантажного автомобіля є порушенням, та як наслідок - і всі подальші дії Відповідача зі складання довідки, акту та розрахунку плати також є неправомірними.
Відповідач зазначає, що перевірка проводилась на 19 км а/д М-18 «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта», де розташований стаціонарний пост ДПС ГУНП в Харківській області «Кемпінг».
Суд критично ставиться щодо таких обґрунтувань позовних вимог позивача, так як суду доказів щодо бездіяльності Національної поліції надані не були, позивач їх не оскаржив, тобто належним та допустимим доказом суд їх не вважає та не бере до уваги.
Позивач зазначає, що графік рейдових перевірок та направлення на перевірку не співпадає з часом проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Також згідно п. 4 Порядок № 1567, посадові особи органу державного контролю під час проведення рейдової перевірки з поміж іншого повинні мати направлення на перевірку.
Відповідач пояснив, що до матеріалів відзиву на позовну заяву помилково було долучено Направлення на перевірку № 021380 від 23.10.2017, Наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.10.2017 № 1007 та Графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 23.10.2017 по 29.10.2017, які не охоплюють період проведення перевірки транспортного засобу Позивача, а саме: 31.10.2017.
Графік проведення рейдових перевірок, куди входить 31.10.2017, затверджено Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.10.2017 № 1039 .
На підставі вказаного наказу та Графіку проведення рейдових перевірок територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 30.10.2017 по 05.11.2017 співробітникам було видано направлення на перевірку № 021383 від 30.10.2017, яке вони мали при собі.
Всі документи на які посилається відповідач були долучені до матеріалів справи, сумнівів в тому, що ці докази були відсутні під час перевірки у суду не виникає. Крім того, інших доказів крім посилання позивача на те, що відповідачем були додані до відзиву на позову заяву документи які не охоплюють період проведення перевірки транспортного засобу позивача, а саме: 31.10.2017, суду надані не були.
Тому суд вважає належними доказами ті документи які охоплюють період проведення перевірки транспортного засобу позивача, а саме: 31.10.2017.
Однією із підстав для задоволення позовних вимог позивач зазначає, що в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0023059 від 31 жовтня 2017 року, не міститься жодних даних про те, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося.
Крім того, позивач звертає увагу на п.6 довідки в якому зазначено результати вагового контролю, а саме навантаження на першу ось складає 6,35т, що стосується другої осі - то її показники не зазначені взагалі, лише зазначена повна вага транспортного засобу - 18,7т.
Щодо обладнання яке використовувалося відповідач зазначив, що в пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області використовуються вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWEIGH заводський № 008231. Відповідно до свідоцтва про затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 21.11.2007 №UА-М1/1- 2195-2007 повірка повинна проводитись не рідше одного разу на рік. Станом на 31.10.2017 ваги були повіреними, про що свідчить свідоцтво ДП «Укрметртестстандарт» про повірку засобу вимірювальної техніки № 34- 00/1093 від 06.04.2017, яке чинне до 06.04.2018.
Всі документи на підтвердження вище зазначеного були надані відповідачем до матеріалів справи, на спростування даного факту доказів надано не було.
Щодо показників в довідці, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що в довідці зазначено результати вагового контролю, а саме навантаження на першу ось складає 6,35т,на другу ось - показники не зазначені взагалі, зазначена повна вага транспортного засобу - 18,7т.
В матеріалах справи також міститься вагова квитанція № 09821 від 31 жовтня 2017 року, згідно якої навантаження на першу ось становить 6,35т, а на другу - 12,35т і фактична повна маса - 18,7т. Дана вагова квитанція складена на автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Квитанцію № 09821 від 31 жовтня 2017 року не містить ні підпису оператора вагового комплексу, а ні підпису водія. Враховуючи відсутність головного показника у довідці, а саме навантаження на другу ось, підписів на ваговій квитанції і помилку у реєстраційному номері транспортного засобу, хоча останню можна вважати технічною помилкою, однак це не спростовує факт відсутності належного доказу результату вагового контролю автомобіля НОМЕР_1.
При вирішенні справи суд керувався наступним.
Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" N 1567, 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів , вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Згідно п.п.21, 28 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" № 879 від 27.06.2007 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" N 30 від 18.01.2001року транспортний засіб вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, якими передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м, за довжиною - 22 м, фактичну масу понад 40 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т . Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до п.12-14 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно п. 22 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб (п. 23 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю), а після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п. 24 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю).
Однак, беручи до уваги вищенаведені приписи законодавства, у разі вчинення порушення навантаження на другу ось, транспортний засіб позивача повинні були б тимчасово затримати та зробити запис у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.І ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та дозволити рух лише тільки після перерахунку плати за проїзд у розмірі 240,57 євро.
Відповідні дії зі сторони відповідача проведені не були, як вбачається із матеріалів справи автомобіль продовжив свій рух то вчасно прибув до міста призначення, про що свідчать документи додані до матеріалів справи.
Крім того, у разі виявлення Відповідачем порушень водій мав право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб та направитись на повторний габаритно-ваговий контроль, доказів вчинення таких дій суду надано не було.
Враховуючи, що інших порушень відповідачем встановлено не було, а показники перевищення навантаження на другу ось не знайшли свого підтвердження, суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу ч.2 ст.77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого розрахунку.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного розрахунку відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69040, м. Запоріжжя, вул. Авіаційна, буд. 25 ід.номер НОМЕР_4) задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області по нарахуванню плати за проїзд від 31 жовтня 2017 року у сумі 240,57 євро до акта № 0010059 від 31 жовтня 2017 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69040, м. Запоріжжя, вул. Авіаційна, буд. 25 ід.номер НОМЕР_4) сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Харківський області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.
Рішення у повному обсязі виготовлено 14.02.2018.
Суддя О.В.Конишева