Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 лютого 2018 р. Справа№805/230/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» про стягнення податкового боргу, -
04 січня 2018 року позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. 130 Таганрозької дивізії, 114) звернувся до суду з позовною заявою до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (місцезнаходження: 87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114) про стягнення податкового боргу, з урахуванням уточненої позовної заяви, у розмірі 495067,83 грн.
Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідачем обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 495067,83 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.01.2018 року.
24.01.2018 року підготовче засідання відкладено на 05.02.2018 року у зв'язку з неявкою відповідача, докази належним чином повідомлення до суду не надходили.
05.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 19.02.2018 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (код ЄДРПО 38349197, місцезнаходження: 87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 27.09.2012 року, є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки, перебуває на податковому обліку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС, узятий на облік як платник податків 01.10.2012 року.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання, а саме:
- податкова декларація з податку на додану вартість № 9215777552 від 18.10.2017 року на суму 293101 грн., з урахуванням часткової сплати залишок по податковій декларації складає 75217,83 грн.;
- податкова декларація з податку на додану вартість № 9245328567 від 21.11.2017 року на суму 419850 грн.
У зв'язку з несплатою платником податку ККП Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» узгоджених податкових зобов'язань, податковим органом було сформовано податкову вимогу № 115-25 від 11.08.2014 року, яку було отримано посадовою особою підприємства 14.08.2015 р. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання за податковою декларацію з податку на додану вартість № 9215777552 від 18.10.2017 року на суму 293101 грн., з урахуванням часткової сплати залишок по податковій декларації складає 75217,83 грн., за податковою декларацію з податку на додану вартість №9245328567 від 21.11.2017 року на суму 419850 грн. Отже сума є узгодженою, однак відповідачем належним чином не сплачена.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що податковим органом було сформовано податкову вимогу №115-25 від 11.08.2014 року та вручено головному бухгалтеру підприємства 14.08.2015 року.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. За наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання податковим органом формується податкове - повідомлення рішення з визначенням штрафу, що підлягає сплаті. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.
Заборгованість відповідача у сумі 495067,83 грн. виникла в зв'язку з не сплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків.
Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.
Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. 130 Таганрозької дивізії, 114) до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (код ЄДРПО 38349197, місцезнаходження: 87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 495067,83 грн. - задовольнити.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (код ЄДРПО 38349197, місцезнаходження: 87514, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гранітна, 114) податковий борг в розмірі 495067 (чотириста дев'яносто п'ять шістдесят сім) грн. 83 коп. з рахунків у банківських установах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Мозговая Н.А.