16 січня 2018 року Справа № 804/7609/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Боженко Н.В.,
при секретарі судового засідання - Трошиній А.С.,
розглянув в порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо ОСОБА_1 у складанні Розрахунку № 84 до акту № 0009584 від 11.10.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, Довідки №0006595 від 11.10.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акту № 0009584 від 11.10.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року відкрито провадження у справі.
15 січня 2018 року через канцелярію суду від Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, вказувавши на те, що в діях суб'єкта владних повноважень жодних порушень вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та інших нормативно-правових актів не було.
Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.
Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 жовтня 2017 року при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки автомобільна дорога - Н 14 (Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв 75 км + 812 м), державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено зважування автомобіля марки DAF модель XF 95.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіпа WIELTON NW 33S реєстраційний номер НОМЕР_2. За кермом згідно посвідчення водія № ВХТ 715924 перебував ОСОБА_1.
Під час зважування зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевищення нормативу навантаження на вісь транспортного засобу.
За результатами виявлених порушень складено акт № 0009584 від 11.10.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативний вагових параметрів та довідку № 0006595 від 11.10.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
У зв'язку з допущеним порушенням нормативних вагових параметрів посадовими особами відповідача складено розрахунок № 84 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту № 0009584 від 11.10.2017 року.
Не погоджуючись з діями посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно складання акту № 0009584 від 11.10.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки № 0006595 від 11.10.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 84 від 11.10.2017 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено "Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті".
Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з п. 6 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Пунктом 20 Порядку № 879 визначено, що за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
У відповідності до п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Пунктом 26 Порядку № 879 визначено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
За приписами п. 27 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Згідно до п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 10 відсотків - у подвійному розмірі, на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (п. 31-1 Порядку № 879).
Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що з спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними ( суміжними) не перевищує 2,5 м.
Під час перевірки встановлено, що перевезення вантажу (кукурудза) автомобілем позивача здійснювалось із перевищенням вагових обмежень, а саме при нормативно допустимій вазі транспортного засобу у 40 тонн, він важив 54,56 тонн та при нормативно допустимих навантаженнях на осі у 11т./11т./22т. мав фактичне навантаження 7,96/13,78/ 32,82.
Так, згідно із формулою, яка наведена у вказаному Порядку, розрахунок виглядає наступним чином: (0,27 + 0,4 + 2,29) х 260 х 5 = 3 874,00 євро.
Плата за проїзд нараховується за фактично пройдену з перевищенням вагових параметрів частину маршруту по території України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем проведено зважування транспортного засобу з порушеннями з огляду на наступне.
Так, встановлено, що Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті № 966 від 05.10.2017 року було затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 09.10.2017 року по 15.10.2017 року.
У відповідності до вказаного графіку у період з 09.10.2017 року по 15.10.2017 року було заплановано проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі - Н 14 (Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв 75 км + 812 м).
Доводи позивача про незаконність проведення габаритно - вагового контролю у ночі на неосвітленій ділянці дороги спростовуються тим, що згідно графіку щоденної (цілодобової) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на жовтень 2017 року, час роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю визначено з 00:00 год. до 24:00 год.
Встановлено, що безпосереднє зважування автомобіля марки DAF модель XF 95.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіпа WIELTON NW 33S реєстраційний номер НОМЕР_2 було здійснено в 20:51 год., з чого слід дійти висновку що жодної протиправності відносно проведення габаритно - вагового контролю у ночі не було, оскільки таке зважування у відповідності до вищевказаного графіку передбачено цілодобово.
Що стосується доводів позивача стосовно облаштування габаритно - вагового контролю та відсутності документів на підтвердження робочого стану вагового обладнання, суд зазначає, що згідно з п. 12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Матеріалами справи підтверджено, що зважування вищевказаного транспортного засобу на ППГВК здійснювалося за допомогою ваги пересувної автомобільної типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008212, виробник "СENTRAL WEIGHING", Англія.
Представником відповідача до свого письмового відзиву надано копію свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 34-00/2594 від 29.06.2018 року, що чинне до 29.06.2018 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92, що підтверджується підписом і відтиском повірочного тавра державного повірителя, тому станом на 11.10.2017 року метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.
Посилання позивача на відсутність в акті перевірки підпису ОСОБА_1 та запису посадової особи про відмову в наданні такого підпису, суд не може прийняти як самодостатню обставину для визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо складання Розрахунку № 84 до акту № 0009584 від 11.10.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, Довідки № 0006595 від 11.10.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акту № 0009584 від 11.10.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, оскільки позивачу було достеменно відомо про зважування його автомобіля.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що в діях суб'єкту владних повноважень - Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та інших нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті не вбачається. Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та посадові особи Управління під час проведення перевірки і складання акту, довідки та розрахунку діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідачем доведено правомірність своїх дій.
За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2