Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2018 р. Справа№805/563/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язати вчинити певні дії. Просив визнати дії відповідача щодо відмови у видачі дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорту у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2530-ХІІ із наступними змінами та доповненнями незаконними; зобов'язати відповідача оформити та видати дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ із наступними змінами та доповненнями без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його неповнолітній син по досягненню ним 16-річного віку звернувся із письмовою заявою до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про видачу паспорта громадянина України у формі паперової книжечки зразка 1994 року, на що отримав лист від 20.10.2017 року в якому зазначається, що паспорт виготовляється лише у формі пластикової картки ІD-1 який містить безконтактний електронний носій. Оскільки родина є віруючою та через свої релігійні переконання відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних до Єдиного демографічного реєстру та зняття біометричної інформації, позивачі вважають протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітньому сину у формі паспортної книжечки.
26 січня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.
13 лютого 2018 року, представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та посилається на дію Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Постанову Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта України», відповідно до яких встановлено, що паспорт громадянина України виготовлюється лише у формі картки, а у формі книжечки може бути виготовлено іншій документ залежно від змісту та обсягу інформації.
Отже, вважає дії Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області такими, що не порушують дії чинного законодавства. Просив відмовити ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
20 лютого 2018 року позивач через відділ документообігу та архівної роботи суду надав відповідь на відзив відповідача, в якій вказав на право відмовитись від біометричного паспорту по релігійним переконанням, про яку оприлюднено у 2015 році у мережі Інтернет Державною міграційною службою України. Крім того вказав на правомірність своєї позиції надавши до суду копії постанов по аналогічним справам.
Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач разом із своїм сином ОСОБА_2 по досягненню ним 16-річного віку звернулись до Слов'янського міськвідділу ГУ ДМС України в Донецькій області із заявою щодо видачі синові паспорту громадянина України у формі книжечки.
Листом від 20.10.2017 року № 58-11283 Слов'янського міськвідділу ГУ ДМС України в Донецькій області відмовлено у наданні дитині паспорту у формі книжечки, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 із наступними змінами та доповненнями, і зазначив, що з 01 січня 2016 року оформлення та видача паспорту громадянина України, особам, що отримують паспорт уперше, паспорт видається тільки у формі id-картки, що містить безконтактний електронний носій, із застосуванням засобів Єдиного демографічного реєстру.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
У ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Згідно п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) про «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Так відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Як зазначено у пп. 1 п. 7 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»,оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Відповідно до п. 35 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» заявник для оформлення паспорта подає, в тому числі, такі документи:
свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Суд зазначає, що заява про видачу паспорта має певну форму, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ № 582 від 10.07.2017.
Крім того Кабінетом міністрів України прийнято Постанову «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України».
Згідно матеріалів справи, позивачем надана письмова заява з доданими до неї документами яка не відповідає приписам п. 35 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України», оскільки до заяви позивач надав лише фотокартки розміром 3,5х4,5 см та копію свідоцтва про народження ОСОБА_2, а сама форма заяви не відповідає наказу Міністерства внутрішніх справ № 582 від 10.07.2017.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Таким чином, законодавством встановлено, що паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, а у формі книжечки може бути виготовлено інший документ залежно від змісту та обсягу інформації.
Між тим, п. 2 Постанови Кабінету міністрів України № 302 визначено, що з 01.01.2016 року запроваджується оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, із застосуванням засобі Єдиного державного демографічного реєстру громадянам України, яким паспорт громадянина України оформлюється вперше, з урахуванням вимог п. 21 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету міністрів України № 302 була передбачена можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки лише до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально - технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою.
Суд зазначає, що 19.10.2017 року, на день звернення позивача та неповнолітнього ОСОБА_2 з відповідною заявою, Слов'янський МВ ГУ ДМС у Донецькій області забезпечено матеріально - технічними ресурсами необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено Постановою Кабінету міністрів України № 302, у зв'язку з чим, прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року припинено, що свідчить про обов'язок відповідача оформлення та видачу паспортів громадянина України до вимог чинного законодавства України.
Отже, на день звернення позивача та неповнолітнього ОСОБА_2 із заявою, до Слов'янського МВ ГУ ДМС у Донецькій області були відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Крім того суд вказує на те що, статтею 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко визначено у чому полягає право на свободу совісті, а саме кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання, та яке не може зменшувати прав державних органів чи то впливати на виконання ними дискреційних повноважень.
Отже, жодних виключень за релігійними переконаннями громадян стосовно форми та порядку видачі паспорту ані Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», ані Положення про паспорт громадянина України, затверджене 26.06.1992 року Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ, на день звернення позивача до Слов'янського МВ ГУ ДМС у Донецькій області не містили.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, про відсутність у відповідача правових підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язати вчинити певні дії не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що відповідачем не було допущено незаконних дій, щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2, оскільки форма заяви з якою позивач звернувся до Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області була подана з порушенням встановлених законодавством вимог.
Щодо зобов'язання Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, судом було встановлено, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, відтак правові підстави для зобов'язання відповідача оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.