12 лютого 2018 року справа № 804/965/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Веста» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки, визнання перевірки такою, що проведена з порушенням вимог закону, -
06 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Веста», у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати акт № 21701/04-36-14-06/31497301 від 10.11.2017 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Веста» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 9261 від 11.12.2014 р. за період з 11.12.2014 р. по 27.10.2017 р., порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидента, яке перебуває за межами України»;
- визнати документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Веста», що проводилась у період з 30.10.2017 р. по 03.11.2017 р., такою, що була проведена з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п. 1-3, 6 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Позовну заяву від імені Приватного підприємства «Веста» подано директором ОСОБА_1 Разом з цим, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача як юридичної особи (Приватного підприємства «Веста»), а також документів на підтвердження посади особи, якою підписано позовну заяву, до матеріалів позову не долучено.
Крім того, пунктом 11 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати таке підтвердження.
Суд також зазначає, що у відповідності до вимог п. 9 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З системного аналізу наведених вище положень КАС України слідує, що адміністративним судом може бути розглянутий, зокрема, лише публічно-правовий спір, пов'язаний з виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень своїх владних функцій шляхом оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій або бездіяльності. При цьому, спосіб захисту, про який просить позивач, також має відповідати вимогам КАС України: зокрема, шляхом визнання протиправними конкретних дій, рішень або бездіяльності відповідача.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати акт документальної позапланової виїзної податкової перевірки відповідача, який у розумінні статті 4 КАС України не є актом індивідуальної дії чи нормативно-правовим актом суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню до адміністративного суду, оскільки є службовим документом, який фіксує виявлені під час перевірки порушення законодавства, та сам по собі, без прийняття відповідачем на підставі його висновків подальших податкових повідомлень-рішень, не створює для позивача жодних юридично значимих наслідків.
Також, позивач просить визнати документальну позапланову виїзну перевірку такою, що була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, тобто заявляє вимогу, яка не відповідає визначеному у статті 5 КАС України предмету звернення до адміністративного суду, а також не наводить обґрунтування того, яким чином суд, розглянувши позов в межах заявленої вимоги, забезпечить ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що функція «визнання фактів порушень» не притаманна адміністративному суду, та не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладені обставини у їх сукупності, позивачу слід конкретизувати заявлені позовні вимоги шляхом подання адміністративного позову в новій редакції, з дотриманням вимог КАС України щодо предмету позову та способу захисту в адміністративному судочинстві.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить - 1762 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем у позовній заяві на даний час об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру (які не відповідають вимогам КАС України), та сплачено судовий збір в сумі 2 566,66 грн. Натомість, за дві позовні вимоги немайнового характеру розмір судового збору становить 3 524 грн. (1 762*2).
Отже, позивачу після приведення позовних вимог у відповідність до вимог КАС України, необхідно доплатити судовий збір у визначених законом розмірах, виходячи з характеру та кількості заявлених позовних вимог (за позовною заявою в новій редакції).
Частинами 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Встановивши невідповідність позовної заяви Приватного підприємства «Веста» вимогам КАС України, суд залишає позовну заяву без руху та пропонує усунути її недоліки шляхом надання до суду:
- документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача як юридичної особи (Приватного підприємства «Веста»), а також документів на підтвердження посади особи, якою підписано позовну заяву;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- позовної заяви в новій редакції, з приведенням позовних вимог у відповідність до вимог КАС України;
- документу про доплату судового збору за подання адміністративного позову до суду, виходячи з характеру та кількості заявлених позовних вимог (відповідно до позовної заяви в новій редакції).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Веста» - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2