20 лютого 2018 року Справа 804/1286/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку,-
17.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №150 від 21.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 у запас за підпунктом "в" (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) - неправомірним;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді командира 3-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на мою користь 50000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку відповідача або про їх відсутність.
Окрім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначенні статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 123 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, враховуючи вище викладене, строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 №150 від 21.08.2017 року в частині звільнення - один місяць.
Згідно позовної заяви, даний позов позивачем підписано 15.02.2018 року, а судом його отримано 16.02.2018 року (відповідно до поставленого вхідного штампу на позові).
Разом з позовом, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строків на оскарження наказу, в обґрунтування якої зазначено, що для оскарження наказу №150 від 21.08.2017 року, йому необхідно було скасувати наказ командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 04.08.2017 року №352, яким було позбавлено військового звання, який і став підставою для звільнення з лав Збройних Сил України. Також, позивач зазначає, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №804/5393/17 від 11.01.2018 року наказ командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 04.08.2017 року №352 було скасовано. В подальшому для відновлення на військовій службі, позивачем направлено клопотання "Про поновлення на роботі (службі) та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу" від 15.01.2018 року, яке адресоване командиру військової частини НОМЕР_1 , однак вмотивованої відповіді так і не отримано. У зв'язку з зазначеним, просить поновити строк на оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №150 від 21.08.2017 року.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про поновлення строків на оскарження наказу, суд зазначає наступне.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду дій та підтверджені належним чином.
Судом встановлено, що згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що 08.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 848 від 31.07.2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, згідно якого клопотати перед командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про накладення на командира 3 гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - позбавлення військового звання (справа №804/5059/17).
Також, 23.08.2017 року ОСОБА_1 було подано позов до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 (Міністерство оборони України) про визнання незаконним та скасування наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 від 04.08.2017р. №352 згідно якого на позивача було накладене дисциплінарне стягнення - позбавлення військового звання (справа №804/5393/17).
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскарження наказів №848 від 31.07.2017 року у справі №804/5059/17 та №352 від 04.08.2017 року у справі №804/5393/17 не перешкоджало своєчасному зверненню до суду з вимогою про визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №150 від 21.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 у запас за підпунктом "в" (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку).
Таким чином, посилання позивача, щодо поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з оскарженням до суду наказів №848 від 31.07.2017 року та №352 від 04.08.2017 року не можуть бути визнані судом поважними, оскільки факт оскарження інших наказів не вказує на пропуск строку звернення з обставин об'єктивної непереборності, не залежності від волевиявлення особи (позивача), пов'язаності з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути зазначені вище недоліки позовної заяви шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає
Суддя Д.В. Сидоренко