08 лютого 2018 року
Справа №804/4394/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогригорівське" про стягнення заборгованості, -
29 січня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 804/4394/17.
В обґрунтування заяви зазначено, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив, у зв'язку з тим, що управління звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого листа 28.08.2017 року, проте отримало виконавчий лист лише 04.01.2018 року зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання до 08.12.2017 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогригорівське" про стягнення заборгованості.
Постановою від 04.08.2017 року позов Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогригорівське" про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Судом встановлено, що 04.01.2018 року судом видано виконавчий лист з визначенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 08.12.2017 року.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20 липня 2004 року у справі “Шмалько проти України” зазначений Суд наголосив: “... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.
Відповідно до статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно положень частини першої статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частиною шостою цієї статті визначено, що стягувачу, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Отже, суд визнає поважними причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та з метою забезпечення виконання постанови суду від 04.08.2017 року, суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі №804/4394/17.
Керуючись статями 241,248, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогригорівське" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа у адміністративній справі №804/4394/17 до 08 травня 2018 року.
Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар