09 січня 2018 року Справа № 804/7692/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державної фіскальної сужби України, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень просить:
визнати бездіяльність Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України, яке полягає в не вжитті заходів стосовно зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" коштів, які відображені у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року, в сумі 12 485 839,00 грн.;
зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" коштів, які відображені у табл. № 3 додатка №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року, в сумі 12 485 839,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, та вважає, що платники ПДВ, які застосовують касовий метод, в умовах дії системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ, здійснюють формування податкового кредиту на дату списання коштів зі своїх рахунків в рахунок оплати вартості поставлених товарів/послуг, тобто за аналогічними правилами, які діяли до запровадження СЕА ПДВ. Позивачем 19.02.2016 року було надано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС декларацію з ПДВ за січень 2016 року. Таблиця 3 додатку 5 (Д5) до податкової декларації не була заповнена. Але, керуючись законним правом, відповідно ст. 50 Податкового кодексу України, в травні 2016 року КПТМ «Криворіжтепломережа» було подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за січень 2016 року з відповідними даними в таблиці 3 додатку 5. Таким чином, таблиця 3 додатку 5 (Д) до податкової декларації з ПДВ була заповнена КПТМ «Криворіжтепломережа» одноразово за звітний (податковий) період. Згідно вище зазначених змін в законодавстві, з травня 2016 року до сьогоднішнього дня реєстраційний ліміт КПТМ «Криворіжтепломережа» поповнений не був.
Підприємство неодноразово зверталося до органів ДФС України щодо вирішення даного питання, однак станом на 17.11.2017 р. реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ КПТМ «Криворіжтепломережа» складає (-) 34 428,7 тис. грн. (від'ємне значення). Підприємство не має змоги реєструвати податкові накладні з 28 лютого 2017 року. Суми відображені позивачем у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі конрагентів" у сумі 12 485 839,00 грн., але на даний час так і не зараховані до реєстраційної суми на його електронному рахунку СЕА. Позивач вважає, що органом фіскальної служби порушено його права та інтереси передбачені п.п. 200-1.1.34 п.200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України про час, дату та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подала до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Дніпропетровське управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України не наділене повноваженнями щодо перенесення, відображення (збільшення) та внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ. А також зазначили, що з 2017 року КПТМ «Криворіжтепломережа» перейшло на облік до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 69-70).
Представник відповідача, Державна фіскальна служба України про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що статтею 34-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що у обрахунку суми, на яку платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - ЕНакл) беруть участь суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року для платників, які застосовують касовий метод ведення обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу. Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми ЕНакл па підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосовує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту статті 187 Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу) у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку. Згідно вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (у редакції постанови КМУ від 30 грудня 2015 року № 1177) під час проведення розрахунку показника Е Накл також застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, які у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку включені до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди до періоду, за який вперше подається податкова декларація з податку за формою, що передбачає відображення таких сум податку. Для їх врахування в обчисленні показника Е Накл платники податку одноразово відображають такі суми у податковій декларації з податку за перший звітний (податковий) період, за який вперше подається така декларація за зазначеною формою. Функціонування системи електроного адміністрування ПДВ у частині обрахунку ЕНакл та внесення показників на підставі даних податкових декларацій платників здійснюється в автоматичному режимі згідно з розробленим програмним забезпеченням.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 09.01.2018 року Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" внесето зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає часткову задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» 19 лютого 2016 року було надано до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС декларацію з ПДВ за січень 2016 року. Таблиця З додатку 5 (Д5) до податкової декларації не була заповнена. (а.с. 13, 14-17.)
04 травня 2016 року КПТМ «Криворіжтепломережа» було подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за січень 2016 року з відповідними даними в таблиці 3 додатку 5 на загальну суму ПДВ 12 485 839 грн. (а.с. 8, 9-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 200 1.1 статті 200 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 200 1.2 статті 200 1 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Як визначено пунктами 200 1.4 та 200 1.5 статті 200 1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Відповідно до пункту 200 1.7 статті 200 1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200 1.8 статті 200 1 ПК України).
Аналізуючи вищенаведені норми статті 200 1 ПК України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.
Пунктом 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що в обрахунку реєстраційної суми для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.
Такі суми податку беруть участь у обрахунку реєстраційної суми на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосовує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку.
Зазначені норми ПКУ набули чинності 01.01.2016. Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що набув чинності 01.02.2016, затверджено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 21).
Суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, обліковуються у таблицях 2 та 3 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ.
Згідно з пунктом 15 розділу III Порядку № 21 (редакція, яка діяла на момент подання декларації) у графах 5 - 7 рядка "за податковими накладними, складеними до 01.07.2015" таблиці 2 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, відображають обсяги та суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01 липня 2015 року у зв'язку із застосуванням такого методу податкового обліку.
Розшифровка сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди липень - грудень 2015 року/III - IV квартали 2015 року (до набрання чинності Порядком № 21), на підставі податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року у зв'язку із застосуванням касового методу податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, здійснюється у таблиці 3 додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ.
При цьому таблиця 3 додатка 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ заповнюється платниками податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, одноразово за звітний (податковий) період, за який податкова декларація з ПДВ вперше заповнюється і подається за Порядком № 21 (абзац 2 пункту 15 розділу III Порядку № 21).
Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року за № 966 було затверджено "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (чинного до 01.02.2016 року), відповідно до п. 8 р. 1 якого до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Вказане також відповідає "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 (чинного з 01.02.2016 р.).
Відтак, уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період січень 2016 року, поданий позивачем до контролюючого органу 04.05.2016 року, є однією із форм податкової звітності з ПДВ.
Позивач надіслав податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 року в строки, визначені ст.ст.50, 102 ПК України, декларація прийнята контролюючим органом без зауважень, про що свідчить квитанція № 2, проте відомості у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за січень 2016 року відповідачем не відображені.
Відповідно до положень пп.200-1.1.34 п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України сума податку, зазначена в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, повинні брати участь у обрахунку розміру реєстраційної суми електронного рахунку платника в СЕА з ПДВ.
Поряд із тим, суми відображенні Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» у таблиці №3 додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" у сумі 12 485 839,00 грн. не були відображенні податковим органом на електронному рахунку позивача в СЕА з ПДВ.
Отже, наведені позивачем показники в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період січень 2016 року, мали б бути враховані при автоматичному збільшенні суми на яку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на суму від'ємного значення у розмірі 12485839 грн. Проте, як вбачається із матеріалів справи та поданих заперечень, всупереч п. 50.1 ст. 50, п. 34-1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п.8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, не вчинено дій щодо збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, визначеного згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період: січень 2016 року.
Згідно положень ст. 200-1, пункту 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. №1177), система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, та про наявність підстав для зобов'язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідні суми згідно декларації з ПДВ за січень 2016 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 р., поданого 04.05.2016 року.
Слід зазначити, що згідно статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння. своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде правильним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v.Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 p.), суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу (Лист Верховного Суду України від 01.07.2013 р. «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Державної фіскальної служби України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги до Дніпропетровське управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною задоволенню не підлягають з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України та Порядку № 569, оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ, на якого покладений обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення та автоматичного обчислення реєстраційної суми, при зміні значення будь-якого з показників є Державна фіскальна служба України.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При оцінюванні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд дотримується вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони а підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. А, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З врахуванням викладеного, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки корегування в єдиному реєстрі податкових накладних, задекларованих згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги позивача до Державної фіскальної служби України є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З врахуванням викладеного, а також доказів, долучених до матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судові витрати з судового збору у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державної фіскальної сужби України, Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" кошти, які відображені у таблиці № 3 додатка №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року, в сумі 12 485 839,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) судовий збір у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев