Справа № 750/12517/17
Провадження № 2-а/750/171/18
12 лютого 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І. В.
за участю секретаря судового засідання Юрченко І. В.,
за участі представника позивача Гнатюка В.С., представників відповідачів Остапенка В. В. та Кучерової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
11.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в якому просить:
-визнати неправомірними та скасувати рішення Міністерства оборони України від 24.11.2017 року № 121 виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби про перебуванні у країнах де велись бойові дії;
-зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби про перебуванні у країнах де велись бойові дії у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року, встановленому п. п. 6 пункту 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ в редакції закону з 07.05.2017 року та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни третьої групи для подальшої виплати позивачу;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни третьої групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року, встановленому п.п. 6 пункту 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ в редакції закону з 07.05.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов заявлений позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 1985 року по 1987 рік в складі військової частини НОМЕР_1 брав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в Демократичній республіці Афганістан, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2 (а.с. 5) та довідкою Адміністрації державної прикордонної служби України від 01.06.2017 року № 11-П-6317 (а.с. 14) та довідкою Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату № 171 від 12.07.2016 року (а.с. 21).
Під час проходження строкової військової служби у республіці Афганістан отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, ЗЧМТ-контузія головного мозку, мінно-вибухова травма (а.с. 6).
Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ від 19.08.2015 року № 1534/Ж, наслідками поранень є рубці, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1987 році (а.с. 20).
Протоколом Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2880 від 01.07.2016 року встановлено, що поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (а.с. 6).
20.09.2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою серії АВБ № 045044 до 20.09.2017 року (а.с. 7)
14.09.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, безтерміново, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою серії АВБ № 032712. (а.с. 8).
12.05.2017 року позивач звернувся із заявою до Державної прикордонної служби про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності (а.с. 13). 01.06.2017 року Адміністрація державної прикордонної служби України своїм листом № 11/П-6317 відмовила позивачу у задоволенні його заяви та повідомила про необхідність звернення позивача до Міністерства оборони України (а.с. 14).
18.05.2017 року позивач звернувся з заявою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності (а.с. 9), проте листом № 5/1739с від 25.05.2017 року, ЧОВК було повідомлено, що права на отримання одноразової грошової допомоги не має (а.с. 10).
15.06.2017 року позивач повторно звернувся із заявою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності (а.с. 9), проте листом № 5/1739с від 25.05.2017 року, ЧОВК було повідомлено, що права на отримання одноразової грошової допомоги не має (а.с. 10).
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум своїм Протоколом від 24.11.2017 року відмовила ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України (а.с. 32).
Як зазначено вище, позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності з 20.09.2016 року, в зв'язку з проходженням військової служби (а. с. 7), тому днем виникнення у позивача права на отримання спірної допомоги є день встановлення інвалідності.
Оскільки позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 20.09.2016 року, а тому має право на її призначення та виплату відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (в редакції від 06.09.2016 року).
Відповідно до пп. 4 п. 2 ст.16, підпункту «б» частини 1 статті16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 06.09.2016 року, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.
Згідно з пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Пунктом 11 зазначеного Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Позивач надав до військового комісаріату усі необхідні документи, передбачені вказаним Порядком, відтак, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка настала внаслідок поранення та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
Щодо доводів відповідача, викладених у протоколі № 121 від 24.11.2017 про те, що витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в прикордонних військах, мають здійснюватися не ним, а Державною прикордонною службою України, суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
Згідно пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України.
Така правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/40725/15 від 01 грудня 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що входила до складу прикордонних військ.
В свою чергу Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 року - КДБ при Раді Міністрів СРСР).
Відповідно до ст. 4 Закону СРСР «Про всезагальний військовий обов'язок» від 12 жовтня 1967 року, Прикордонні війська КДБ СРСР вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 01 вересня 1939 року по 21 березня 1989 року.
Поряд із цим, згідно з пунктом 1 Указу Верховної ради України від 30 серпня 1991 року № 1464 - XII, всі дислоковані на території республіки (УРСР) військові частини прикордонних військ СРСР та їх органи управління з озброєнням і матеріально-технічною базою переведені у відання України.
Приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 січня 1992 року № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» встановлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.
Крім того, призов позивача на строкову військову службу та звільнення з цієї служби відбувалися на підставі наказів Міністерства оборони СРСР, і ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у відповідному військовому комісаріаті Міністерства оборони України, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
За таких обставин справи, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у Збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, на нього розповсюджується дія положень ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975, суд доходить висновку про те, що саме з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність, яка полягає у неприйнятті відповідного рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги; наявна протиправна діяльність, яка полягає в поверненні документів ОСОБА_1 на доопрацювання, а також прийняття протиправного рішення про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, що не відповідає вимогам Порядку, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України № 975.
Пунктами 11, 13 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу наведених норм права вбачається, що саме Міністерство оборони України зобов'язане ухвалювати рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 передано Міністерству оборони України усі документи, визначені пунктом 11 Порядку № 975 для винесення ним рішення про призначення і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, в останнього не було правових підстав для відмови в її призначенні та перерахунку грошових коштів на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою подальшої виплати позивачеві.
З огляду на вищенаведене суд доходить висновку, що вимога позивача про зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату виплатити йому одноразову грошову допомогу є передчасною і такою, що не підлягає задоволенню, тому як грошові кошти у вигляді одноразової грошової допомоги на його рахунок ще не надходили і Чернігівський обласний військовий комісаріат не відмовляв позивачеві в їх виплаті.
За таких обставин, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним визнати неправомірним та скасувати п. 15 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 року № 121 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії та зобов'язати Міністерство оборони України та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Керуючись ст.ст. 246, 250-251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати п. 15 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 року № 121 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.
Зобов'язати Міністерство оборони України (місцезнаходження - Повітлофлотський проспект, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя І.В. Литвиненко