Провадження № 1-кп/742/78/18
Єдиний унікальний № 742/152/18
іменем України
20 лютого 2018 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження № 12017270210002243 по обвинуваченню ОСОБА_4 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Калінінград, РФ, українки, громадянки України, одруженої, із середньою освітою, непрацюючої, раніше несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ст.185 ч.3 КК України,
12.12.2017 року, близько 15 год. 40 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в магазині «Квартал», що за адресою: м. Прилуки, вул. Вокзальна, 40, маючи при собі ключ від ячейки №27 камери схову та в подальшому, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, користуючись відсутністю уваги до неї сторонніх осіб, за допомогою ключа проникла до ячейки №27 камери схову, звідки таємно викрала жіночу сумку чорною кольору, згідно висновку експерта № С-492 вартість якої становить 190, 00 грн. в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung GT-T2121B», згідно висновку експерта № С-492 вартість якого становить 220,00 грн., після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 410,00 грн.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в скоєному злочині, щиро покаялася та пояснила обставини викрадення належного потерпілій майна.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, але подала письмову заяву про розгляд справи без її участі та вказала на відсутність претензій матеріального характеру у зв'язку із відшкодуванням збитків.
Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і обвинуваченим.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Згідно роз'яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані судом за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілих, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_8 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
При цьому суд також враховує, що ОСОБА_8 є особою молодого віку, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності,перебуває на обліку у лікаря нарколога через психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних засобів, посередньо характеризується за місцем проживання, потерпіла не має претензії матеріального характеру.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжкого, при цьому ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий та за висновком органу пробації визначено можливість призначення обвинуваченому покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, може становити небезпеку для суспільства.
Доля речових доказів по даному кримінальному провадженню має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, встановивши їй іспитовий строк терміном на 1 рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung GT-T2121B», зв'язку ключів, рожевий пенал з ліками, жіночу сумку чорного кольору - залишити в законному володінні користуванні та розпорядженні ОСОБА_7 , диск із записом з камери відеоспотереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів через Прилуцький міськрайонний суд.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно вручити засудженій, прокурору, потерпілій направити по пошті.
Суддя: