Справа № 567/137/18
20.02.2018 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Острог Рівненської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
18.01.2018 року близько 12 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу гаражного приміщення, що у АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, шляхом вільного доступу, діючи таємно, скориставшись неуважністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в той час у вказаному гаражному приміщенні здійснювали ремонтні роботи автомобіля марки "ЗАЗ Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив крадіжку автомобільного акумулятора марки "ATLANT 50Ah 420A" s/n 5502502210, що знаходився поблизу воріт гаражного приміщення та належав ОСОБА_4 , чим заподіяв останньому майнову шкоду на суму 184 грн. 80 коп.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
31.01.2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було досягнуто угоди про примирення.
Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 , підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. Зазначив, що здатен реально виконати визначене угодою покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав угоду про примирення із обвинуваченим, просив її затвердити та пояснив, що укладення угоди є добровільним, на нього не чинився будь-який тиск чи примус при її підписанні. Підтвердив, що завдана шкода йому відшкодована повністю та викрадене майно йому повернуто.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Одночасно, відповідно до ст.67 КК України, суд враховує, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, за якою належить призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової авто-товарознавчої експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 858 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_5 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України, згідно якої при вирішенні питання про долю речових доказів і документів, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям, та п.7 ч.9 ст.100 КПК України, згідно якої документи, що є речовими доказами залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
В судовому засіданні встановлено, що акумулятор марки "ATLANT 50Ah 420A" s/n 5502502210 переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , а тому його слід вважати таким, що повернутий законному володільцю. Диск "СD-R Verbatim" із відеозаписом з зовнішніх камер відеоспостереження слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд
засудив:
затвердити угоду від 31.01.2018 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі 858 (вісімсот п"ятдесят вісім) грн.
Речові докази - акумулятор марки "ATLANT 50Ah 420A" s/n 5502502210 вважати повернутим потерпілому ОСОБА_4 ; диск "СD-R Verbatim" із відеозаписом з зовнішніх камер відеоспостереження зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1