Справа № 520/1844/18
Провадження № 1-кс/520/564/18
15.02.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480000514 від 14.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
14.02.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Як вбачається з клопотання, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160480000514 від 14.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи його необхідністю встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, особи, яка його вчинила, проведення ряду експертиз з метою експертного дослідження транспортного засобу марки «BMW 318i» д/н НОМЕР_1 , коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_2 .
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання в повному обсязі та просили слідчого суддю клопотання про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.
Власник майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання в частині накладення арешту майна не заперечував, проте просив не позбавляти його права користування транспортним засобом.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя зазначає, що з клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів не вбачається наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, слідчим не перевірено та в цілому поза увагою залишено письмові пояснення ОСОБА_5 , зокрема в частині можливої причини відсутності VIN коду на опорі правої стійки передньої підвіски та наявності механічних подряпин.
Крім того, слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту майна, обґрунтовуючи його, зокрема тим, що не накладення арешту майна може призвести до того, що такий транспортний засіб буде реалізований або знищений. Водночас, слідчим поза увагою залишено той факт, що ОСОБА_5 добровільно надав працівникам поліції транспортний засіб «BMW 318i» д/н НОМЕР_1 , що свідчить про необґрунтованість вказаних доводів слідчого.
Слідчий суддя також зазначає на відповідності номера кузову транспортного засобу «BMW 318i» д/н НОМЕР_1 , який зазначений в клопотанні відомостям, які містяться в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
В цілому, мету, для досягнення якої слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на майно може бути досягнуто без застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим в клопотанні та в судовому засіданні не доведено наявності правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки клопотання слідчого сформульовано поверхнево, без належного обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480000514 від 14.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1