Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 319/763/17
Провадження № 2/499/78/18
Іменем України
"15" лютого 2018 р. смт.Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібровій О.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали об'єднаної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Наєфа про розірвання шлюбу, представник позивача - ОСОБА_2 та за уточненою зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 Наєфа до ОСОБА_1, треті особи - Іванівська РДА Одеської області, Сніжнянська міська рада Донецької області про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання
У провадження Іванівського районного суду Одеської області відповідно до ухвали Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року надійшли матеріали вищезазначеної цивільної справи у зв'язку з підсудністю даної справи Іванівському районному суду Одеської області на підставі п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України в редакції від 03.08.2017 року.
Ухвалою суду від 02 січня 2018 року Іванівським районним судом Одеської області провадження по даній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого судового засідання.
У судове засідання сторони та зацікавлені особи не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
За таких обставин, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі «Писатюк проти України»), відповідно ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін по справі та зацікавлених осіб.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ухвали Куйбишевського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року матеріали даної справи надійшли до Іванівського районного суду Одеської області.
На час передачі справи до Іванівського районного суду діяли положення ЦПК України в редакції від 03.08.2017 року.
При постановленні ухвали про передання справи за підсудністю Куйбишевський районний суд Запорізької області керувався тим, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування позивача по первісному позову є Одеська область, Іванівський район, с. Адамівка, вул. 40 років Жовтня, 63 та зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача по первісному позову також є вказана адреса.
Однак з даним твердженням суд погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до відповіді, наданої відділом адресно-довідкової роботи ГУДМС Одеської області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до відповіді, наданої відділом адресно-довідкової роботи ГУДМС Одеської області ОСОБА_3 зареєстрованим чи зняти з реєстрації по Одеські області не значиться.
Відповідно до ч.2 ст.110 ЦПК України в редакції від 03.08.2017 року, яка діяла на момент передачі справи, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. (первісна позовна заява).
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України в редакції від 03.08.2017 року, яка діяла на момент передачі справи, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.(зустрічна позовна заява).
Пунктом 1 статті 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості,зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. (ст. 6 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
Реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла (ст. 3 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"). Відповідно до п. 1.1, 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077, цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування. Реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Однак на момент розгляду справи зареєстрованим місцем перебування позивача по первісному позову неможливо вважати с. Адамівку Іванівського району Одеської області (відповідно до довідки від 12.01.2015 року №5120000094), оскільки ОСОБА_1 зареєстрованою по Одеській області не значиться, на даний час вона не вважається тимчасово переміщеною особою, оскільки проживає за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується позовною заявою, копією паспорту позивача.
Відповідно до ст.32 ЦПК України Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом з тим, згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд (ст. 8), відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з'явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». У словнику ОСОБА_4 під компетенцією розуміється коло повноважень, прав; компетентний - той, що володіє компетенцією. Зважаючи на те, що повноваження становлять собою зміст компетенції, поняття «компетентний суд» та «повноважний суд» є практично ідентичними. Проте, враховуючи також і те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу. Саме у такому розумінні та лише єдиний раз вживається поняття «належний суд» у ЦПК України: «Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала». Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що належним (компетентним) судом буде той суд, якому, відповідно до вимог чинного законодавства, підсудна певна справа.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом (п.1 ч.3 ст. 376 ЦПК України) є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, враховуючи вищезазначене, ту обставину, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, що підтверджено первісним позовом та зустрічною позовною заявою, встановлені зареєстровані місця проживання сторін по справі, з метою не порушення прав осіб, які беруть участь у справі та дотримання норм чинного законодавства, суд вважає за необхідне на виконання положень ст.27, 28, 31 ЦПК України передати справу до суду, до компетенції якого належить вказана справа.
Відповідно до встановленого місця реєстрації позивач по первісному позову та відповідача по зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 дана справа підсудна Сніжнянському міському суду Донецької області.
Відповідно до Розпорядження №2710/38-14 від 02.09.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» цивільні справи, підсудні місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, в даному випадку Сніжнянському міському суду Донецької області підсудні Куйбишевського районного суду Запорізької області.
Керуючись ст. 27- 31 ЦПК України, суд
Матеріали об'єднаної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Наєфа про розірвання шлюбу, представник позивача - ОСОБА_2 та за уточненою зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 Наєфа до ОСОБА_1, треті особи - Іванівська РДА Одеської області, Сніжнянська міська рада Донецької області про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання передати до Куйбишевського районного суду Запорізької області (71001 Запорізька область м. Більмак вул. Центральна 26А).
Ухвала набирає законної сини з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч.1 ст.353 ЦПК України ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
СуддяОСОБА_5