Справа № 496/467/18
Провадження № 2-зз/496/4/18
20 лютого 2018 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Полубок Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали суду від 08.10.2004 року по накладення арешту на майно, -
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 08.10.2004 року про накладення арешту на магазин-бар, розташованого в с. Котовка, Біляївського району Одеської області по вул. Лесі Українки, 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
З урахуванням наведеного, суд розглядає дану заяву без виклику сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази, а також матеріали справи №2-1952/2006, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно частини 1 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" заява про зняття арешту з майна може бути пред'явлена власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа №2-1952/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06 листопада 2006 року вказану позовну заяву було залишено без розгляду.
Разом з тим, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.10.2004 року в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна було накладено арешт на магазин-бар, який розташований в с. Котовка, Біляївського району Одеської області на об'їзній дорозі, загальною площею 91,3 кв.м., введеного в експлуатацію актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та на інше майно.
Тобто, арешт на майно: магазин-бар було накладено ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.10.2004 року в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя та заявником, яка перебувала у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси.
Заявником ОСОБА_1 не було додано до заяви відомостей щодо результатів розгляду Суворовським районним судом м. Одеси цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, про стан виконання ухвали про накладення арешту, не відомо чи взагалі ухвала про накладення арешту виконувалась відділом державної виконавчої служби, також не відомо хто на даний час є власником зазначеного вище майна та в даному випадку наділений правом звертатись до суду із заявою про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про зняття арешту не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.158, 260, 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали суду від 08.10.2004 року по накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області ОСОБА_5