Справа № 485/1469/17
Провадження № 2/485/101/18
20 лютого 2018 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Кобзаря Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Шеремет Ю.Є.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу,-
15.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
01.02.2018 року ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу призначено до судового розгляду по суті.
Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ФП№075966 від 25.11.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, 25.11.2011 року було зареєстровано шлюб, актовий запис №117.
Позивач в заяві зазначає, що на момент подачі позову фактично вони з ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини та проживають окремо.
Позивач просила задовольнити позовну заяву, розірвати шлюб, залишити прізвище «Лазарєва» та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Відповідач не заперечував проти задоволення позову в частині розірвання шлюбу, однак заперечував проти залишення позивачем прізвища «Лазарєва» та вважав, що судові витрати не підлягають стягненню з нього.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На момент подачі позовної заяви сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть та проживають окремо.
Неповнолітня дитина, народжена у шлюбі проживає разом із ОСОБА_1 та спору щодо визначення її місця проживання не має.
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Встановлено, що позивач та відповідач в судовому засіданні наполягають на розірванні шлюбу та зазначають, що примирення між ними є неможливим.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясовано, що немає згоди позивача та відповідача на продовження шлюбу, тобто не має їх вільної і повної згоди на шлюб.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу.
З урахуванням зазначеного, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, яких за твердженням позивача не має.
Згідно ст. 113 ЦПК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи викладене, вимога ОСОБА_1 про залишення даного прізвища підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ч. 1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача, оскілки позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Судові витрати понесені позивачем у сумі 640 гривень підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 211, 258, 259, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 24, 105, 112, 113 СК України, суд -
Задовольнити позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який був зареєстрований 25.11.2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №117, свідоцтво про шлюб серії 1-ФП№075966 від 25.11.2011 року.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «Лазарєва».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та ст. 115 СК України встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640 /шістсот/ сорок гривень.
Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ю.Ю. Кобзар