Справа № 481/86/18
Провадж.№ 3/481/51/2018
02.02.2018 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., за участі секретаря судового засідання Юхименко Т.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого приватним підприємцем, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23.12.2017 року відносно ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції 3 роти 3 батальйону УПП у м. Миколаєві складено протокол, серії БР № 081127, про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом того, що 23.12.2017 року о 17:30 год. водій ОСОБА_1, в м. Миколаєві по вул. Кірова керував транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2, і в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, маючи ознаки наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло), на вимогу поліцейського відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, посилаючись на відсутність фізіологічного бажання.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 23.12.2017 року він повертався з міста Одеси до міста Миколаєва автомобілем НОМЕР_2, тому за кермом був тривалий час, цілу добу не спав. У м. Миколаєві його зупинили поліцейські, які, через його втомлені очі, запідозрили у вживанні наркотичних засобів, тому запропонували йому пройти медичний огляд в Миколаївському обласному наркологічному диспансері, на що він погодився. Прибувши разом з поліцейськими до вказаного медичного закладу йому повідомили про необхідність здати сечу, але він не мав фізіологічного бажання здати відповідний біологічний матеріал на аналіз. Медичні працівники чи поліцейські не пропонували йому випити води або вчинити певні дії для того, щоб здати цей аналіз. На його прохання трохи почекати поліцейські відповіли відмовою, тому відвезли його назад на місце зупинки, де вже почали складати протокол про те, що він відмовився від медичного огляду. Зазначив, що свідками цих подій були лише поліцейські, лікар та медична сестра. Після складання протоколу його відпустили і він відразу самостійно звернувся до тієї самої лікарні та того самого лікаря, і здав на аналіз сечу. За результатами проведеного відповідного лабораторного аналізу було виявлено, що він тверезий.
Його захисник ОСОБА_2, зазначив, що поліцейські безпідставно склали відносно ОСОБА_1 протокол за порушення п. 2.5. ПДР, оскільки останній не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Останній просто не мав відповідної фізіологічної потреби здати на аналіз сечу. Звернув увагу суду на те, що за відсутності відповідної фізіологічної потреби лікар не пропонував ОСОБА_1 здати інші біологічні зразки. Наголосив, що свідки вказаного правопорушення в протоколі поліцейськими не зазначені, а інших доказів, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять, тому просив провадження у справі закрити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, якого притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника ОСОБА_2, суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо.
Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.12.2017 р. зазначено, що 23.12.2017 р. о 17:30 год. в м. Миколаєві по вул. Кірова, 158, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21043 ЗНТ», н/з НОМЕР_3, з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло.Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в закладі охорони здоров'я, посилаючись на відсутність фізіологічного бажання, тобто порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За висновком Миколаївського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 2044 від 23.12.2017 р., складеного лікарем-наркологом о 17.50 год. 23.12.2017 р., заключний діагноз встановити неможливо у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проведення лабораторних досліджень з посиланням на відсутність фізіологічного бажання.
Отже, ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції погодився проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння і такий огляд фактично пройшов, про свідчать дані висновку щодо результатів огляду від 23.12.2017 р., а тому своїми діями вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху не порушив.
Доводи ОСОБА_1 про причини відмови від здачі саме аналізу сечі, а не відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, заслуговують на увагу і є обґрунтованими.
Так, пунктом 7 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р., (надалі Інструкція) передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до п. 12 розділу 3 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно з положеннями п. 13 цього ж розділу Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не було надано можливості здати інший вид біологічного середовища для аналізу, що прямо передбачено п. п. 12, 13 розділу 3 Інструкції, та складено протокол за відмову від проходження огляду, що не відповідає дійсності.
Суд також знаходить слушними доводи захисника щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення посилань на свідків, оскільки відповідно до положень п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р., у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, із протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 081127 від 23.12.2017 р. вбачається, що інспектором поліції при складанні протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху(відмова водія від проходження медичного огляду) свідки не залучались.
Водночас, відповідно до п. 9 розділу 2 Інструкції, результати огляду водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоров'я можуть вважатися достовірними лише в тому випадку, якщо такий огляд проведено в присутності поліцейського та не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно п. 22 розділу 3 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.
Тому, надана ОСОБА_1 виписка № 1049/4040 щодо результату огляду на стан сп'яніння від 23.12.2017 року, є недопустимим доказом, оскільки це дослідження проведено за відсутності поліцейського, а також за спливом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав зазначених в п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя