Справа № 473/322/18
Номер провадження1-кп/473/123/2018
іменем України
"20" лютого 2018 р. м.Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12018150190000053 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенськ, Миколаївської області, громадянин України, українець, із середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
У невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, способом ОСОБА_4 придбав однозарядний гладкоствольний дульнозарядний (шомпольний) пістолет калібру не більше 16,1 мм із гнотовим запаленням, який поклав до салону власного автомобіля марки “ВАЗ 2106” д.н. НОМЕР_1 , де незаконно зберігав його без передбаченого законом дозволу до 08 січня 2018 року.
08 січня 2018 року о 04-00 годині на автодорозі Р-06 123 км сполученням “Ульянівка - Миколаїв”, працівниками поліцейської роти 3 батальйону УПП в Миколаївській області під час складання адміністративного протоколу на ОСОБА_4 був проведений огляд його автомобіля марки “ВАЗ 2106” д.н. НОМЕР_1 , в ході якого на задньому сидінні було виявлено ручну короткоствольну вогнепальну зброю - однозарядний гладкоствольний дульнозарядний (шомпольний) пістолет калібру не більше 16,1 мм із гнотовим запаленням, придатний до проведення пострілів, який ОСОБА_4 незаконно зберігав у салоні власного автомобіля без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення були кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України як незаконне зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
31 січня 2018 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.468, ч.4 ст.469, 472 КПК України. Згідно з угодою про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК Українита зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Цією угодою визначено покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України передбачено звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину. На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості на визначених в ній умовах. Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості. Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.263 КК України, а саме у незаконному зберіганні та придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана державним інтересам. Обвинувачений вину визнав, раніше не судимий.
Судом роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку, окрім випадків, визначених ч.4 ст.394 КПК України, а для обвинуваченого - відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, в тому числі відмова від права мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені ч.4 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, пояснив, що він в змозі виконати умови угоди в повному обсязі, а також розуміє інші наслідки, які будуть застосовані відносно нього у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах. Відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, які передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 31 січня 2018 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити останньому покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ст.124 КПК України стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.01.2018 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1144 грн. 00 коп.
Речові докази по справі, а саме: однозарядний гладкоствольний дульнозарядний (шомпольний) пістолет калібру не більше 16,1 мм із гнотовим запаленням, який зберігається в кімнаті речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
Згідно оригіналу: Суддя: