07.02.2018
Справа №489/5696/17
Провадження №2/489/795/18
07 лютого 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем - Матяєвою С.І.,
за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до ОСОБА_3, державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасолової Людмили Михайлівни, третя особа - Миколаївська міська рада, про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності на житло, скасування запису про право власності на нерухоме майно,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, яким просила: визнати недійсним та скасувати дублікат свідоцтва про право власності на житло від 20.05.2014 року на квартиру АДРЕСА_1; скасувати запис №16775423 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1047880448101. Позивач посилається на те, що дублікат свідоцтва про право власності на житло від 20.05.2014 року на квартиру, за умовами якого ОСОБА_3 став власником цієї квартири, є нікчемним правочином, оскільки порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва. Вказаний дублікат свідоцтва управлінням комунального майна Миколаївської міської ради не видавався, міським органом приватизації не виносилось рішень щодо приватизації квартири, в квартирі зареєстровані малолітні - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а відповідач ОСОБА_3 у цій квартирі ніколи не був зареєстрований. За такого, дублікат свідоцтва про право власності на житло від 20.05.2014 року є нікчемним, а запис про реєстрацію його права власності на квартиру підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволенні позову не заперечував, зазначив, що не має відношення до спірної квартири, свідоцтва про право власності на квартиру не отримував.
Відповідач Прасолова Л.М. у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до наступного.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2016 року задоволена заява ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про усиновлення малолітніх дітей та внесено відповідні зміни до актових записів про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 6-7).
ОСОБА_7 та ОСОБА_2 записані батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідченням чого є свідоцтва про їх народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 8, 9).
Малолітні діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» від 25.10.2017 року №6048 (а.с. 14-15).
З дубліката свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 20.05.2014 року, вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Дублікат виданий у зв'язку з втратою оригіналу, видавник: Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, начальник управління Болотній В.В. (а.с. 10).
06 жовтня 2016 року державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасоловою Л.М. внесений запис про право власності №16775423 на вказану квартиру за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 3175331 від 06.10.2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1047880448101 (а.с. 11).
Довідкою Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 20.10.2017 року встановлено, що за період з 2000 року по даний час міським органом приватизації не виносилось рішень (розпоряджень) про приватизацію квартири АДРЕСА_1. Щодо проведення приватизації колишнім власником будинку - Одеською залізницею - інформація відсутня. Дублікат свідоцтва про право власності на зазначену квартиру міським органом приватизації (станом на 2014 рік - управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради) не видавався (а.с. 12).
Листом за вих. №1291 від 25.10.2017 року житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Південь» повідомлено, що по даним картотеки ЖЕК-14 ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 не був зареєстрований (а.с. 13, 14, 15).
У судовому засіданні відповідач зазначив, що ніколи не отримував свідоцтва про право власності на вказану квартиру, про її існування та те, що за ним зареєстровано право власності дізнався лише з позовної заяви.
Згідно ч. 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на квартиру.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записові про проведену реєстрацію прав, а також у випадку передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оскільки скасування державної реєстрації здійснюється на підставі рішення суду про скасування документу, який став підставою для внесення відповідного запису, вимога про скасування запису в Державному реєстрі є похідною від вимоги про скасування свідоцтва про право власності, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевказане, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до ОСОБА_3, державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасолової Людмили Михайлівни, третя особа - Миколаївська міська рада, про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності на житло, скасування запису про право власності на нерухоме майно - задовольнити частково.
Скасувати дублікат свідоцтва про право власності, виданий Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради, у зв'язку з втратою оригіналу свідоцтва про право власності на житло № без номеру, від 10.02.2000року, серія і номер: без номеру, виданий 20 травня 2014року, видавник Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2018 року.