КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/3406/17
Провадження № 2/488/530/18 р.
Іменем України
29.01.2018 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої у справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі судового засідання - Бучневій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товарна Біржа “Сангай” та ОСОБА_4, про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, -
У вересні 2017 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, посилаючись на те, що 30.05.2000 року вона - ОСОБА_2 (уроджена Ганієва, в першому шлюбі Коротич) ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_6, який діяв від імені і з доручення ОСОБА_3 на підставі доручення від 04.06.1999р., серія АВА № 625656, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 за реєстровим № 1294, з другої сторони, уклали договір № 516 купівлі - продажу нерухомого майна - 40/100 частини домоволодіння № 29 по вулиці Танкістів в м. Миколаєві.
Вказаний договір купівлі - продажу був посвідчений 30.05.2000 р. на Товарній Біржі “Сангай, зареєстрований в “Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю” № 516, а 05.06.2000 року право власності на 40/100 частини житлового будинку було зареєстровано за ОСОБА_2 (уроджена Ганієва, в першому шлюбі Коротич) А.В. в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за р. № 8727.
Дана угода була виконана сторонами повністю.
На теперішній час позивачу стало відомо, що вищезазначений договір купівлі - продажу нерухомого майна необхідно в судовому порядку визнати дійсним. Сторони при укладені договору купівлі - продажу керувалися ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», відповідно до якої, угоди, які зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, тому позивач вважав, що договір укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.
На підставі вищевикладеного позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явилася, її представник - ОСОБА_8 надала заяву з проханням слухати справу у її відсутність, позов підтримує на підставах, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, судом про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що від відповідача заперечення та заява про розгляд справи у її відсутність не надходила, то суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.
Представник третьої особи: Товарна Біржа “Сангай” у судове засідання не з'явився, судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином
Третя особа: ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.223 ЦПК України), крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані суду письмові докази по справі, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню виходячи із такого.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно до ст.ст. 47, 227 ЦК УССР (в редакції ЦК 1963р.), які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, коли одна із сторін повністю виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, що виконала угоду, визнати її дійсною.
Судом встановлено, що 30 травня 2000 року ОСОБА_2 (уроджена Ганієва, в першому шлюбі Коротич) ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_6, який діяв від імені і з доручення ОСОБА_3 на підставі доручення від 04.06.1999р., серія АВА № 625656, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 за реєстровим № 1294, з другої сторони, уклали договір № 516 купівлі - продажу нерухомого майна - 40/100 частини домоволодіння № 29 по вулиці Танкістів в м. Миколаєві.
Вказаний договір купівлі - продажу був посвідчений 30.05.2000 р. на Товарній Біржі “Сангай, зареєстрований в “Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю” № 516, а 05.06.2000 року право власності на 40/100 частини житлового будинку було зареєстровано за ОСОБА_2 (уроджена Ганієва, в першому шлюбі Коротич) А.В. в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за р. № 8727.
Однак через невідповідність даного договору вимогам закону, позивач позбавлена можливості розпорядитися належним їй майном.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, зокрема з довідки КП ММ БТІ № 2-1619 від 11.05.2017 року, що 60/100 частин домоволодіння № 29 по вулиці Танкістів в м. Миколаєві належить ОСОБА_4
На підставі викладеного, суд вважає за можливе, відповідно до норм ч.2 ст.47 ЦК УССР задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Визнати дійсним договір № 516 купівлі - продажу нерухомого майна - 40/100 частини домоволодіння № 29 по вулиці Танкістів в м. Миколаєві, укладений між ОСОБА_2 (уроджена Ганієва, в першому шлюбі Коротич) ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі доручення від 04.06.1999р., серія АВА № 625656, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 за реєстровим № 1294, з другої сторони, зареєстрований на Товарній Біржі “Сангай” за реєстровим № 516 від 30.05.2000 року та зареєстрованого 05.06.2000 року в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за р. № 8727.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його прголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено, відповідно до п.п. 15, 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р.), до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.І. Селіщева