Справа № 487/5230/17
Провадження № 2/487/488/18
29.01.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Кузьменка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Каламурзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що 29.08.2003 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що Міським відділом реєстрації актів громадського стану Херсонського обласного управління юстиції, було зроблено відповідний актовий запис № 645.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, 01.12.2014 року, які проживають з позивачем.
Подружні відносини фактично припиненні з грудня 2016 року, примирення та збереження сім'ї неможливе.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони 29.08.2003 року уклали шлюб, про що Міським відділом реєстрації актів громадського стану Херсонського обласного управління юстиції, було зроблено відповідний актовий запис №645.
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження 1-ФП №073623 від 15.01.2008 року) та ОСОБА_4, 01.12.2014 року (свідоцтво про народження І-ФП №219835 від 09.12.2014 року) які проживають разом з матір'ю, що не спростовувалось відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з приписами ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Спільне життя у сторін не склалося по причині несумісності характерів, різних поглядів на сімейні цінності, що призвело до втрати почуттів кохання та взаємоповаги. З грудня 2016 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують.
Встановлене свідчить, що подальше спільне життя сім'ї неможливе, отже збереження шлюбу суперечить інтересам обох із подружжя.
Тому на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України слід постановити рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 258, 259, 263-265, 352, 354, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Карла Маркса, 70, ІПН відсутній та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_1, ІПН відсутній, 29.08.2003 року Міським відділом реєстрації актів громадського стану Херсонського обласного управління юстиції, актовий запис №645 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище «Павелко».
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва В.В.Кузьменко