Справа № 459/2272/17
Провадження № 2/459/108/2018
12 лютого 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2А,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», з участю третіх осіб приватного нотаріуса Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання зобов'язання за кредитним договором таким, що припинилося виконанням, визнання припиненим права застави за договором застави транспортного засобу, вилучення запису про обтяження внесеного до державного реєстру обтяжень рухомого майна,-
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, у якому просить визнати його зобов'язання за кредитним договором №2449-036/08Р від 23.04.2008 року таким, що припинилося виконанням; визнати припиненим право застави за договором застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№2101 на автомобіль марки ВАЗ модель 211440-120-20, рік випуску 2008, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21144084601488, тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний №ВС1985ВК; вилучити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про приватне обтяження та припинити приватне обтяження №14340278 на зазначений транспортний засіб, боржник ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, внесеного на підставі договору застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№2101. В обґрунтування вимог послався на те, що 23.042008 р. між ним та Акціонерним комерційним банком «Правекс банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс банк», було укладено кредитний договір №2449-036/08Р, за умовами якого він отримав грошові кошти в розмірі 9460 доларів США для купівлі автомобіля зі сплатою 11,99 % річних за користування кредитом та з кінцевим строком повернення до 23 квітня 2015 року. В цей же день, з метою забезпечення зобовязань за вказаним договором між Банком та ним було укладено договір застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 Предметом даного договору є належний йому на праві власності автомобіль марки ВАЗ модель 211440-120-20, рік випуску 2008, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21144084601488, тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний №ВС1985ВК. Вказує, що у зв'язку із виникненням простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором, банк скористався своїм правом вимоги до нього та ОСОБА_4 шляхом пред'явлення позову про дострокове стягнення заборгованості, який в подальшому був задоволений судом. Зокрема, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04.11.2011 року солідарно стягнуто із нього та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №2449-036/08Р в розмірі 62 720,16 грн. Зазначає, що стягнута даним рішенням сума ним повністю сплачена 20.04.2012 року. У зв'язку із повним погашенням заборгованості за кредитним договором він неодноразово звертався з письмовими заявами до відповідача ПАТ КБ «Правекс Банк» про надання довідки щодо повної сплати кредиту та зняття обтяження предмету застави, однак жодної відповіді не отримав. Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.08.2017 року, він дізнався, що належний йому автомобіль і надалі перебуває під обтяженням, а обтяжувач змінився на ОСОБА_5 «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Позивач вважає, що оскільки відповідач ПАТ КБ «Правекс Банк» реалізував своє право грошової вимоги до нього, ним проведено повний розрахунок з застоводавцем, зобов'язання за кредитним договором є припиненим. До того ж, звертає увагу на те, що строк позовної давності по даному зобов'язанні уже сплив. Також, зважаючи на те, що зобов'язання забезпечене заставою припинилося, на підставі положень ст.593 ЦК, ст.28 Закону України «Про заставу» просить визнати і договір застави припиненим.
27.11.2017 року представник відповідача ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» подав заперечення відносно позову, у якому зазначив, що рішенням суду із позивача стягнуто заборгованість по кредитному договору, що існувала станом на 01.11.2010 року, а тому твердження останнього про дострокове стягнення з нього заборгованості є хибними. Окрім цього, посилається на правову позицію Верховного Суду України, висловленій в ухвалі від 12 березня 2009 року про те, що ухвалення судом рішення про стягнення грошової заборгованості не припиняє кредитних правовідносин сторін, оскільки відповідно до ст.216 ЦК Української РСР (аналогічна норма - ст.599 ЦК України) зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, а тому в разі невиконання боржником грошового зобов'язання й після ухвалення рішення про повернення боргу правомірними є вимоги кредитора про стягнення з боржника відсотків за користування кредитом із застосуванням до нього відповідальності, передбаченої ст.214 ЦК Української РСР (ч.2 ст.625 ЦК України). Вказує, що на даний час існує заборгованість по кредитному договору позичальником якого є позивач. З огляду на наведене просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, в їх обґрунтування послався на обставини викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ «Правекс Банк» в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відутності.
Представник відповідача ОСОБА_5 «ФК «Довіра та гарантія» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, зіславшись на обставини аналогічні викладеним у запереченні проти позову.
Третя особа - приватний нотаріус Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що при посвідченні договору були присутні обидві сторони правочину, які подали всі необхідні документи. Договір було підписано, а учасникам угоди достатньо роз'яснено їх права. Жодних інших нотаріальних дій вона не проводила.
Представник третьої особи Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення, де просить страву розглядати у його відсутності. При цьому вказав, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України №386 від 24.07.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна» з 07.09.2017 року державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його та його філіями на підставі відповідного договору.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 квітня 2008 р. між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк») і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір (а.с.4-6).
Відповідно до п.1.1. цього договору з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується за договором №7324 купівлі-продажу від 10 квітня 2008 року, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування автомобіля, укладання яких здійснюється на підставі і з урахуванням вимог п.6.1.11 даного Договору, банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 9460 доларів США (а.с.4-6).
Пунктом 1.2. сторони обумовили, що кредит надається позичальникові терміном з 23.04.2008 р. по 23.04.2015 року за сплатою 11,9 % річних (а.с.4-6).
Виконання позичальником умов зазначеного кредитного договору забезпечено договором застави, укладеним 23 квітня 2008 р. між ЗАТ Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк» та ОСОБА_2 Предметом застави є автомобіль марки ВАЗ модель 211440-120-20, рік випуску 2008, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21144084601488, тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний №ВС1985ВК. (а.с.7-10).
В той же час, встановлено, що позивач погашення кредиту проводив не в повному обсязі, порушуючи графік погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість по кредиту, відсотках та пені.
Відтак ПАТ КБ «Правекс» звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за даним договором.
Як вбачається із копії рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04.11.2011 року, з позивача стягнуто 62720,16 грн. кредитної заборгованості станом на 01.11.2010 року, яка складалася також із тіла кредиту, термін сплати якого ще не настав (а.с.13).
Із копії постанови державного виконавця відділу ДВС Червоноградського МУЮ від 30.10.2012 року про закінчення виконавчого провадження, видно, що виконавчий лист, виданий на виконання даного рішення суду перебував на виконанні у ВДВС, боржником у 2012 році повністю оплачено заборгованість перед ПАТ КБ «Правекс Банком» (а.с.80).
31.05.2017 року між ПАТ КБ «Правекс Банк» (Первісний Кредитор) та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (Новий кредитор) був укладений договір відступлення прав вимоги, за кредитним договором № 2449-036/08Р від 23.04.2008 року, укладеним із позивачем.
Отже, в силу ст.ст. 512, 516 ЦК України ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» стало новим кредитором ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального України - після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність дій відповідача щодо нарахування заборгованості по тілу кредиту в розмірі 40445,19 грн., оскільки рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04.11.2011 року встановлено розмір заборгованості та стягнуто з позивача в тому числі і тіло кредиту, термін сплати якого ще не настав. До того ж стягнуті суми сплачені повністю.
Що стосується нарахування представником ОСОБА_5 «ФК «Довіра та гарантія» суми прострочених процентів, суд виходить із наступного.
Так, статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобовязання, а саме: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Поряд із цим, за змістом частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611, 1046, 1048, 1050 ЦК України, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора про передбачене договором та законом дострокове стягнення кредиту, яке ухвалене до спливу строку договору і не виконане боржником, не позбавляє кредитора права на отримання нарахувань та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та цього кодексу до часу фактичного виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.
Вищезазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-157цс16, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2631цс15, від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, заборгованість за тілом кредиту, термін сплати якої ще не настав, що була стягнута з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04.11.2011 року, в належному розмірі остаточно повернута на виконання рішення суду лише в квітні 2012 року. Отже, з огляду на положення статті 599 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність зобовязань ОСОБА_2 по поверненню кредиту за договором №2449-036 в звязку з їх невиконанням належним чином (за період з 2010 по квітень 2012 року по сплаті відсотків).
В той же час, позивач звертав увагу суду на сплив позовної давності щодо грошового зобов'язання по кредитному договору.
За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно приписів ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що до даних правовідносин підлягають застосування строки позовної давності.
В судовому засіданні встановлено, що позичальник 22.04.2012 року востаннє вніс платіж, що стверджується копією квитанції, що надав позивач. Таким чином саме з цього часу для позивача починається перебіг строку позовної давності, оскільки позичальником не виконані зобов'язання за договором в обумовлений строк.
Таким чином судом достовірно встановлено, що зобов'язання позичальника перед банком, належне виконання яких було забезпечене предметом застави, припинилося. Відтак, суд вважає, що є підстави констатувати про припинення договору застави.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 (НОМЕР_1, вул.Бандери,25/59, м.Червоноград) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» (14360920, Кловський узвіз,9/2, м.Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (38750239, вул.Авіаконструктора горя Сікорського,8, м.Київ), з участю третіх осіб приватного нотаріуса Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 (вул.Шептицького,76, м.Сокаль), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (вул.Бульварно-Кудрявська,4, м.Київ) про визнання зобов'язання за кредитним договором №2449-036/08Р від 23.04.2008 року таким, що припинилося виконанням, визнання припиненим права застави за договором застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, вилучення запису про обтяження внесеного до державного реєстру обтяжень рухомого майна задовольнити частково.
Визнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №2449-036/08Р від 23.04.2008 року таким, що припинилося внаслідок спливу строку позовної давності.
Визнати припиненим право застави за договором застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№2101 на автомобіль марки ВАЗ модель 211440-120-20, рік випуску 2008, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21144084601488, тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний №ВС1985ВК.
Вилучити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про приватне обтяження та припинити приватне обтяження №14340278 на зазначений транспортний засіб марки ВАЗ модель 211440-120-20, рік випуску 2008, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21144084601488, тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний №ВС1985ВК, боржник ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, внесеного на підставі договору застави транспортного засобу №2449-036/08Р від 23.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№2101.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користьДержавної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14.02.2018 року.
Суддя: Д. Новосад