Справа № 463/2414/16 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 22-ц/783/1027/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія: 53
08 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.,
при секретарі Фейір К.О.
з участю представника відповідача Яропуд В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор", Львівської філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" про стягнення заборгованості із заробітної плати,-
В травні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала, остаточно просила стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Львівської філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" на її користь нараховану, але не виплачену заробітню плату за березень 2016 року в розмірі 4444,12 грн., а також середній заробіток за час затримки у розрахунку в розмірі 5269,92 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 03.07.2006 року по 14.03.2016 року працювала в Львівській філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" на посадах спочатку техніка, а потім інженера відповідної категорії мостового відділу. Наказом від 14.03.2016 року її було звільнено з роботи за згодою сторін. В порушення вимог ст.116 КЗпП України в день звільнення з нею не було проведено повного розхрахунку у зв'язку з чим 18.04.2016 року була змушена звернутись з відповідними заявами про проведення повного розрахунку та надання довідки про заробітню плату, яка належала до виплати при звільненні. А тому звернулась до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" Львівської філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" (код ЄДРПОУ 26308250) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 4 444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 12 (дванадцять) коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також 1000 (одна тисяча) грн.. 00 коп. заборгованості по затримці у розрахунку.
В решті вимог - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_4. Вважає рішення суду незаконним в частині відшкодування 1000 грн. заборгованості в затримці розрахунку. Звертає увагу на норми ст. 117 КЗпП України які судом були неправильно застосовані. В апеляційній скарзі просить змінити рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року та стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" Львівської філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за березень 2016 року в сумі 4 444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 12 (дванадцять) коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5269 грн. 92 коп. Також просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_1, долученої до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_4 з 03.07.2006 року по 14.03.2016 року працювала в Львівській філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" на посадах техніка 2-ї категорії в мостовому відділі, інженером 1,2,3-категорії в мостовому відділі (а.с.6-7).
Наказом Львівської філії ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" №15-1к від 14.03.2016 року ОСОБА_4, інженера мостового відділу звільнено з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України з 14.03.2016 року, а бухгалтерії наказано провести кінцевий розрахунок із звільненим працівником ОСОБА_4 (а.с.5).
Також встановлено, що з ОСОБА_4, роботодавець повний розрахунок відповідно до вимог ст.116 КЗпП України не провів, у зв'язку з чим позивач змушена була звернутися до роботодавця із заявами від 18.04.2016 року про проведення з нею повного розрахунку та видачі їй довідки про заборговану зарплату (а.с.8-9).
Згідно довідки №63/1 від 04.05.2016 року, заборгована заробітна плата ОСОБА_4 станом на 15.03.2016 року становить 16763,40 грн., з яких 4101,83 грн. компенсації за відпустки (а.с.10). Окрім цього, згідно даної довідки вбачається, що заборгована заробітна плата за лютий 2016 року становить 1110,27 грн., за березень 2016 року - 342,29 грн.
Постановляючи рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4444,12 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд виходив з тих обставин, що заборгована заробітна плата відповідачем перед позивачем в сумі 4444,12 грн. підлягає стягненню з відповідача.
З таким висновком колегія суддів погоджується.
З рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1000 грн. заборгованості по затримці у розрахунку колегія суддів не погоджується. Визначаючи суму яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, судом враховано, що в процесі слухання справи відповідачем була відшкодована значна сума від загального боргу, а також те, що нарахована сума заробітку за затримку у розрахунку є дещо більшою від розміру самої заборгованості, в зв"язку з чим судом було зменшено розмір відшкодування за затримку у розрахунку до 1000,00 грн.
З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних обставин.
Згідно зі ст.116 КЗпП України в день звільнення працівнику мають бути виплачені всі належні йому суми.
Станом на момент звернення до суду з даним позовом, ДП "Укрдіпродор" "Західдіпрошлях" заборгував ОСОБА_4 16763,40 грн. невиплаченої заробітної плати.
До моменту постановлення оскаржуваного рішення відповідачем виплачено частину заробітної плати. Невиплачена сума склала 4445,12 грн.
Відповідно до п.8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі 6-144ц13 непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки Державне підприємство Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в день звільнення повного розрахунку з позивачем не провів, до стягнення з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку.
Як зазначено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв"язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред"явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при неповерненні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі не проведення розрахунку у зв"язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги, про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Середньомісячна заробітна плата обраховується відповідно до "Прядку обчислення середньої заробітної плати" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, згідно якого, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
З проведеного позивачем розрахунку заробітної плати здійсненого з врахування згаданої Постанови, розмір середньоденної заробітної плати становить 88,57 грн., сереньомісячне число робочих днів складає 8,5 робочих дні, період затримки розрахунку при звільненні становить 7 місяців, в зв"язку з чим середній заробіток за період затримки розрахунку з моменту звільнення по жовтень 2016 року становить 5269,92 грн.
Враховуючи вищенаведене, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року в частині стягнення з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдніпродор" Львівської філії ДП "Укрдніпродор" "Західпрошлях" на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 1000 грн. заборгованості у затримці в розрахунку підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдніпродор" Львівської філії ДП "Укрдніпродор" "Західпрошлях" на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 5269 грн. 92 коп.
В решті рішення суду слід залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Що ж до вимоги, про допущення негайнового виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, слід зазначити наступне.
Згідно п.4 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
Аналогічні норми містяться в п.3 ч.1 ст. 220, п.2 ч.1 ст. 367 ЦПК України в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення.
В даному випадку, судом апеляційної інстанції рішення суду в частині стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати судом залишено без змін, в зв"язку з чим, для вирішення згаданого питання позивачу слід звертатися до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року в частині стягнення з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдніпродор" Львівської філії ДП "Укрдніпродор" "Західпрошлях" на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 1000 грн. заборгованості у затримці в розрахунку скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об"єктів дорожнього господарства "Укрдніпродор" Львівської філії ДП "Укрдніпродор" "Західпрошлях" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5269 грн. 92 коп.
В решті рішення Личаківського районного суду міста Львова від 11 листопада 2016 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2018 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
Р.В. Савуляк