Справа № 459/1850/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.
Провадження № 22-ц/783/6757/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія: 2
07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- судді Мельничук О.Я.,
суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.
при секретарі Фейір К.О.
за участю представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання житла спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частку квартири, гаража та визнання права власності на автомобіль та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 ідеальної частки автомобіля,
08.09.2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 459/1850/16-ц. На обґрунтування заяви послалася на те, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22.08.2017 року, позов ОСОБА_4. задоволено частково та зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено повністю. Вказує, що перед тим, як суд мав йти до судових дебатів, вона подала через канцелярію суду заяву, в якій просила у зв'язку із долученням звіту про оцінку квартири, згідно даного звіту вартість квартири становить 789 814,00 грн., так як 1/2 квартири неможливо виділити в натурі, тому просила суд, крім інших вимог, відшкодувати 1/2 вартості квартири, а саме: стягнути з відповідача 394 907,00 грн. (а.с. 131-132). Судом було винесено рішення, яким первісний позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частки гаражу НОМЕР_2, який знаходиться в гаражному кооперативі №5 в м. Червонограді Львівської області, в решті позовних вимог - відмовити; зустрічний позов задоволено, визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 ідеальної частки автомобіля марки "Peugeot" 308 1.6, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 - 551,20 грн. судових витрат. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 - 551,20 грн. судових витрат. Арешт автомобіля "Peugeot" 308 1.6, 2011 р.в., номерний знак НОМЕР_1, накладений ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 22 вересня 2016 року - скасовано.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення залишено без задоволення.
Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку через свого представника - ОСОБА_3 оскаржила ОСОБА_4. Вважає її незаконною. Стверджує, що суд першої інстанції не розглядав вимоги про стягнення на користь позивача вартість частки в квартирі та взагалі про дану позовну вимогу в судовому рішенні не йдеться, оскільки суд даної вимоги не розглянув. Звертає увагу, що 23.12.2016 року перед тим, як суд першої інстанції мав перейти до судових дебатів, ОСОБА_4 подала заяву через канцелярію, в якій просила суд, у зв"язку із долученням звіту про оцінку квартири, згідно даного звіту вартість квартири становить 780814 грн., так як 1/2 квартири не можливо виділити в натурі, тому просила суд крім інших вимог відшкодувати 1/2 вартість квартири, а саме стягнути із відповідача 394907 грн. В апеляційній скарзі просить ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року скасувати та передати питання до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення без задоволення заяви ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення, суд виходив з тих обставин, що відсутні підстав передбачені ч.1 ст.220 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22.08.2017 року, первісний позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частки гаражу НОМЕР_2, який знаходиться в гаражному кооперативі №5 в м. Червонограді Львівської області, в решті позовних вимог - відмовити; зустрічний позов задоволено, визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 ідеальної частки автомобіля марки "Peugeot" 308 1.6, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 - 551,20 грн. судових витрат. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 - 551,20 грн. судових витрат. Арешт автомобіля "Peugeot" 308 1.6, 2011 р.в., номерний знак НОМЕР_1, накладений ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 22 вересня 2016 року - скасовано.
У статті 220 ЦПК України в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, наведено виключний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення суду, а саме: якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається із роз'яснень, даних в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
В зазначеному роз'яснені звернуто увагу на те, що при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Так як задоволення заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по суті призведе до зміни основного рішення, а саме: рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23.12.2016 року у справі № 459/1850/16-ц, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, відсутні підстав, за наявності яких та передбачених у ч.1 ст.220 ЦПК України можна було б ухвалити додаткове рішення, так як судом при ухваленні рішення судом вирішено питання щодо усіх позовних вимог які розглядалися судом, зазначив точні суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати, а також вирішив питання судових витрат.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів з врахування встановлених обставин справи вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права в зв"язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2018 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
Р.В. Савуляк