Справа № 671/1379/17
Головуючий у 1-й інстанції: Ніколова С.В.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
15 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя Ніколова С.В.) у справі № 671/1379/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
В вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови, винесеної стосовно нього 17 серпня 2017 року заступником начальника Хмельницької митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України з накладенням штрафу в розмірі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на незаконність винесення митним органом постанови у справі про порушення ним митних правил, оскільки порушення строків транзитного перевезення транспортного засобу були допущенні ним без наявного умислу - через технічну несправність автомобіля, який перебував у ремонті. Також, зазначаючи про протиправність дій відповідача, позивач вказав, що неправомірно приймаючи оскаржувану постанову про порушення ним митних правил за його відсутності, відповідач до того ж не врахував факт повідомлення ним про вказану несправність автомобіля Київську митницю ДФС шляхом подання відповідної заяви.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не було враховано доведеності факту поломки транспортного засобу, про що позивачем повідомлено Київську митницю ДФС, та безпідставно не застосовано до даних правовідносин приписи ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України щодо наявності підстав для звільнення від відповідальності через обставини непереборної сили.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2017 року Хмельницькою митницею ДФС отримано лист Житомирської митниці ДФС від 13.06.2017 року № 1203/7/06-70-20, яким повідомлялось про необхідність проведення перевірки фактів незаконного перебування на митній території України транспортних засобів особистого користування, які перебувають на митній території України з порушенням митного режиму транзиту.
В результаті проведеної перевірки було, зокрема, встановлено, що громадянин України ОСОБА_2, 27.05.2017 року о 14 год. 41 хв. через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «VW PASSAT», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль), в митному режимі транзиту, який відповідно до вимог ст. 95 МК України, повинен був бути завершений до 06.06.2017 року.
Відповідно до баз даних "Диспетчер зони митного контролю" та "Пасажирський пункт пропуску" автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) "Інспектор-2006" позивачу при перетині митного кордону України були роз'яснені умови ввезення транспортного засобу в митному режимі транзит та ознайомлено останнього з положеннями ст. 95 МК України.
03.08.2017 року посадовою особою Хмельницької митниці ДФС в ході виявлення відсутності інформації щодо вивезення позивачем за межі митної території України вищевказаного транспортного засобу в строки визначені положеннями ст. 95 МК України, складено протокол № 0117/40000/17 про порушення ОСОБА_2 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України (а.с.96-97).
На підставі вказаного протоколу заступником начальника Хмельницької митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 17.08.2017 року була прийнята постанова в справі про порушення митних правил №0117/40000/17, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. (а.с. 98).
Не погоджуючись з рішенням митного органу позивач оскаржив його в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття постанови в справі про порушення митних правил та притягнення позивача до відповідальності, який в свою чергу не довів наявність обставини непереборної сили, які б перешкодили йому виконати вимоги законодавства України яким врегульовано особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України.
Вирішуючи питання обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, 02.06.2017 року ОСОБА_2 надіслано до Київської митниці ДФС повідомлення щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України автомобіля марки «VW PASSAT», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 через технічну несправність останнього. До вказаного звернення позивачем долучено довідку видану ТОВ "Автосайт-Сервіс" (про проведення діагностики двигуна вищевказаного транспортного засобу).
За фактом звернення позивача до Київської митниці ДФС останньою було направлено інформаційний лист з додатками до митниць ДФС, однак в зв'язку з відсутністю адреси позивача у вказаному повідомленні, відповідь Київською митницею ДФС йому не направлялась.
Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановленого статтею 95 цього кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України визначені статтею 381 Митного кодексу України, за приписами якої громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
У разі порушення зобов'язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 цього Кодексу.
У разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.
В даному випадку позивачем транспортний засіб ввезено в митному режимі «Транзит».
Як вбачається з листа від 26.07.2017 року за № 2980/7/26-70-18-02 надісланого Київською митницею ДФС у відповідь на запит Хмельницької митниці ДФС, згідно наявної у митного органу інформації фактів звернення громадянина ОСОБА_2 або інших осіб з приводу аварії або перебування під дією форс-мажорними обставинами автомобіля марки «VW PASSAT», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, не виявлено (а.с.70).
Частиною 1 статті 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 379 Митного кодексу України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень - 10 діб.
За правилами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Вказаними нормами права встановлено обов'язок особи у визначений законодавством строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митний режим «Транзит», за межі митної території України, а невиконання такого обов'язку є порушенням митних правил та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Позивачем не заперечується факт перевищення десятиденного строку транзитного перевезення транспортного засобу, однак, вказується на наявність об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання обов'язку, а саме технічну несправність транспортного засобу.
Як зазначено вище, позивачем транспортний засіб ввезено на митну територію України в митному режимі «Транзит» 27.05.2017 року, і з урахуванням строків встановлених п.1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, позивач повинен був вивезти транспортний засіб за межі митної території України до 06.06.2017 року.
Частиною 1 статті 460 Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Тобто, умовою звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 470 Митного кодексу України, є аварія, дії непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджено відповідними документами.
Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за № 1428/11708, встановлено, що обставини непереборної сили - це смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Також згідно з п. 2 розділу VIII «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непоборної сили» Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2013 р. № 657, обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Крім того, цей Порядок передбачає обов'язок особи, яка відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), звернутись до митного органу із відповідною заявою.
В даному випадку позивачем хоча й подана заява до Київської митниці ДФС щодо неможливості вивезення транспортного засобу протягом 10 днів, проте не надано доказів наявності факту аварії чи інших обставин непереборної сили у розумінні зазначених вимог митного законодавства.
Технічну несправність транспортного засобу неможливо визнати аварією чи обставиною непереборної сили у розумінні зазначених вище вимог митного законодавства.
Факт технічної несправності транспортного засобу не унеможливлює вивезення автомобіля за межі митної території України, зокрема, за допомогою інших способів та засобів.
Сукупність вказаних обставин свідчить про вірність висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та спростовує доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції доведеності факту неможливості вчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
Щодо доводів позивача про факт порушення відповідачем порядку розгляду адміністративних справ, а зокрема положень ст. 526 МК України, судова колегія зазначає наступне.
Положеннями ст.ст. 486, 488, 497, 498 Митного кодексу України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 Митного кодексу України (розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням), та вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Учасниками вказаного провадження є: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.
Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно ст. 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.
Водночас, одним із зазначених застережень є можливість розгляду митним органом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо вона була попереджена належним чином про дату, час та місце розгляду її справи і станом на момент розгляду її справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу також на те, що право позивача бути присутнім під час розгляду справи про порушення митних правил не є підставою для зловживання ним своїми правами та безпідставного затягування розгляду справи.
В даному випадку, судова колегія критично ставиться до наведених доводів позивача стосовно неправомірного прийняття відповідачем оскаржуваної постанови за його відсутності, як таких, що в повній мірі спростовуються наявними матеріалами справи. Зокрема, ОСОБА_2 був належним чином сповіщений про розгляд митним органом справи про порушення ним митних правил, оскільки у відповідності до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 94), він особисто 07.08.2017 року отримав примірник протоколу про порушення митних правил №0117/40000/17 від 03.08.2017 року.
Окрім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що відповідачем попередньо, 19.06.2017 року, було надіслано на адресу позивача виклик №1006/К/22-70-00.4-20-2 в якому зазначалось про необхідність його явки до Управління протидії митним правопорушенням для надання пояснень з приводу проведення перевірки законності перебування автомобіля марки «VW PASSAT», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на митній території України.
Враховуючи факт отримання позивачем вказаного виклику, що мало місце 21.06.2017 року (а.с. 95), судова колегія доходить до висновку про обізнаність останнього про сам факт проведення митним органом перевірки законності перебування на митній території ввезеного ним 27.05.2017 року автомобіля та наявність в його діях порушення ст. 579 Митного кодексу України, яким визначений обов'язковий характер виконання законних розпоряджень та вимог посадових осіб митної служби.
До того ж, перелічені дії ОСОБА_2, на думку судової колегії, містять явні ознаки зловживання останнім наданими йому правами учасника провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про вірний висновок суду першої інстанції стосовно обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил визначених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та відповідно до ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.