Справа № 671/1216/17
Головуючий у 1-й інстанції: Бабій О.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
13 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанов С.В. на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2017 року (повний текст якої складено в м. Волочиську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції у м. Хмельницькому в особі інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Хмельницькому Атанова С.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовом до Департаменту патрульної поліції у м. Хмельницькому в особі інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Хмельницькому Атанова С.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Хмельницькому ДПП лейтенантом поліції Атановим С.В. 24 липня 2017 року була винесена постанова серії БР № 758279 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_3 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно з вказаною постановою, 24 липня 2017 року о 9 год. 24 хв. на 302 км. автодороги М-12 Стрий - Знам'янка ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «MAN TGA 26.433», реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом «TAD CLASSIC 24-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 перевозив великогабаритний вантаж по ширині 4,70 м. та не мав дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, чим порушив п. 22.5. ПДР України та п. 4 п. 25 Постанови № 30 КМУ від 18.01.2001 р.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням норм чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18 січня 2001 року (далі - Правила) вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Порядку).
Пунктами 25-28 Порядку визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
З дозволу № 1300-5858 НГ (а.с. 15) вбачається, що він дозволяє рух транспортного засобу «MAN TGA 26.433», реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом «TAD CLASSIC 24-2», реєстраційний номер НОМЕР_2, з вантажем - технікою. При цьому, у вказаному дозволі зазначені наступні параметри транспортних засобів: довжина - 24 м., ширина - 3,49 м., висота - 4,49 м., загальна вага автопоїзду з вантажем - 52 т., навантаження на найбільш навантажену вісь - 10 т.
В оскаржуваній постанові ОСОБА_3 ставиться в вину перевищення максимально допустимої ширини вантажу, який перевозився, без відповідного на це дозволу.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані ці обставини.
Разом з тим, факт вчинення правопорушення позивачем, а саме: перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, крім постанови серії БР № 758279 від 24 липня 2017 року, будь-якими доказами відповідачем не підтверджено.
Посилання апелянта на те, що правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора є необґрунтованим та безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції було переглянуто відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, оскільки із змісту відеозапису не вбачається дотримання працівниками поліції порядку здійснення габаритно-вантажного контролю. Більше того, з вказаного відео взагалі не встановлено порушення ПДР України, а тільки видно як позивачем надавались усі документи на здійснення перевезення великогабаритного вантажу та документи на право керування транспортним засобом.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 п. 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку). У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим (п. 8 Порядку).
Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. (п.п. 12-13 Порядку).
Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що габаритне вимірювання, проведене інспектором 24 липня 2017 року, не відповідало наведеним вище умовам Порядку.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанов С.В. залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Курко О. П. Драчук Т. О.