Справа № 802/941/17-а
Головуючий у 1-й інстанції:
Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
14 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 151074,94 грн., а саме з податку на доходи фізичних осіб в сумі 140477,70 грн. та військовий збір в сумі 10597,24 грн., який в добровільному порядку не погашений.
Вінницьким окружним адміністративним судом постановою від 27 листопада 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що податковий орган взагалі безпідставно визначив податкові зобов'язання, а стягнення надуманого податкового боргу є протиправним та незаконним. Також було зазначено про необгрунтованість акту перевірки, скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області, заперечував, що за фізичною особою ОСОБА_3 існує податковий борг в сумі 151074,94 грн.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ПАТ "Універсал Банк" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_3, яка проведена з відома останнього.
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що фізичною особою не було подано декларацію про майновий стан за 2015 рік.
На підставі акту перевірки №1381/1305/НОМЕР_1 від 29.12.2016 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0002781303 від 17.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 130576,50 грн, а також податкове повідомлення - рішення №0002841303 від 17.01.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 9850,34 грн.
Станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідач має податковий борг перед бюджетом, який в добровільному порядку не погашений.
З матеріалів справи також слідує, що фізична особа ОСОБА_3 звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Згідно мотивів даного адміністративного позову позивач заперечував, що за фізичною особою ОСОБА_3 існує податковий борг в сумі 151074,94 грн., який виник на підставі сформованої податкової вимоги "Ф" №276-02 від 15.02.2017.
Вінницьким окружним адміністративним судом винесено постанову від 21.08.2017 року у справі №802/1108/17-а, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002841303 від 17 січня 2017 року за платежем військовий збір, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області; податкове повідомлення-рішення №0002781303 від 17 січня 2017 року за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області; податкову вимогу №276-02 від 15 лютого 2017 року, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволено, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №802/1108/17-а скасовано.
Відповідно до положень КАС України постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту проголошення.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0002781303 від 17 січня 2017 року та податкова вимога № 276-02 від 15 лютого 2017 року прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу п. 176.1 е Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Обов'язок сплати податків платником також передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання .
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом виставлена відповідачу податкова вимога форми Ф від 15.02.2017 року №276-02, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся з відміткою про відмову адресата від одержання.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Також слід зазначити, що порушені в апеляційній скарзі питання відповідача про необґрунтованість акту перевірки, скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області та податковий борг в сумі 151074,94 грн., не можуть бути предметом розгляду колегією суддів, оскільки зазначені питання вже були розглянуті та викладені в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року у справі №802/1108/17-а.
Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.