вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"14" лютого 2018 р. Справа№ 910/19845/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.
за участю представників учасників апеляційного провадження згідно протоколу судового засідання від 14.02.2018;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017
у справі № 910/19845/16 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Публічного акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 1 595 385,61 грн,
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - відповідач) 634343,93 грн основного боргу за договором №1210000532 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.11.2012, пені у розмірі 883824,06 грн та 3% річних у сумі 77217,62 грн.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 689712,92 грн пені, 59 663,51 грн 3% річних та 11240,65 грн судового збору, а в іншій частині позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 скасовано частково, резолютивну частину рішення було викладено в наступній редакції: "Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" основного боргу в розмірі 634343,93 грн припинити. Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" 474329,37 грн пені, 32454,18 грн 3% річних та 7601,75 грн витрат по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. В іншій частині позовних вимог - відмовити.".
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі №910/19845/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 було призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено ряд питань. Витрати по проведенню експертного дослідження покладено на відповідача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 провадження у даній справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Не погодившись з ухвалою про призначення експертизи, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 про призначення судової експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийняття оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Так, апелянт зазначив, що в даному випадку відсутні підстави для призначення судової експертизи і, відповідно, зупинення провадження у справі, оскільки у даній справі наявні всі необхідні докази, дослідження яких не потребує спеціальних знань. А тому з урахуванням того, що матеріали справи не містять суперечливих доказів, суд самостійно міг вирішити питання, які були поставлені судом при призначенні експертизи. Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції було порушено положення ч. 2 ст. 41 ГПК України (в редакції чинній станом на 14.12.2017). А тому просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. було відкрито провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/19845/16 та призначено до розгляду на 14.02.2018.
01.02.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 14.02.2018 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи скасувати, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Окрім цього надав письмову відповідь на відзив ПАТ «Київенерго» на апеляційну скаргу з долученням судової практики. Суд апеляційної інстанції лише частково приймає подані відповідачем докази на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки частини з них не існувало на момент прийняття оскаржував ухвали судом першої інстанції, а тому неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлено об'єктивними причинами, які не залежали від особи.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2018 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти долучення рішень у інших справах.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
« 2.1. Який розмір заборгованості ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" (з урахуванням умов договору щодо оплати за надані послуги) по кожному з підписаних між сторонами актів надання послуг з транспортування природного газу за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень місяці 2016 року в т.ч. і з розбивкою для власних потреб та виробництва теплової енергії підтверджується матеріалами справи. Зазначити окремо період існування заборгованості по кожному акту, її розмір в залежності від оплат відповідача та дату її фактичного погашення.
2.2 В якому розмірі підтверджується розмір пені (п.п. 7.3, 7.4 договору) та 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг по кожному з підписаних між сторонами актів надання послуг з транспортування природного газу за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень місяці 2016 року в т.ч. і з розбивкою для власних потреб та виробництва теплової енергії в період з 11.03.2016 по 23.10.2016? Зазначити окремо розрахунок по кожному з актів з урахуванням умов договору щодо оплати за надані послуги, періоду існування заборгованості по кожному акту, її розміру в залежності від оплат відповідача та дати її фактичного погашення.
2.3 Який розмір заборгованості ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" (з урахуванням умов договору щодо оплати за надані послуги та графіків погашення заборгованості) по кожному з підписаних між сторонами актів надання послуг з транспортування природного газу за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень місяці 2016 року в т.ч. і з розбивкою для власних потреб та виробництва теплової енергії підтверджується матеріалами справи. Зазначити окремо період існування заборгованості по кожному акту, її розмір в залежності від оплат відповідача та дату її фактичного погашення.
2.4 У якому розмірі підтверджується розмір пені (п.п. 7.3, 7.4 договору) та 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг по кожному з підписаних між сторонами актів надання послуг з транспортування природного газу за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень місяці 2016 року в т.ч. і з розбивкою для власних потреб та виробництва теплової енергії в період з 11.03.2016 по 23.10.2016? Зазначити окремо розрахунок по кожному з актів з урахуванням умов договору щодо оплати за надані послуги, графіків погашення заборгованості, періоду існування заборгованості по кожному акту, її розміру в залежності від оплат відповідача та дати її фактичного погашення.».
При цьому в обґрунтування необхідності призначення вказаної експертизи суд першої інстанції зазначив, що з метою належного виконання вказівок суду касаційної інстанції, які відповідно до ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а саме: встановлення фактичної дати, періоду заборгованості та її розміру по кожному акту наданих послуг окремо, а щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних - встановлення наявності/відсутності з боку відповідача порушення строків оплати щодо кожного акта наданих послуг окремо, та у випадку наявності з боку відповідача такого порушення, перевірки обґрунтованості заявлених позивачем до стягнення сум річних та пені з урахуванням того, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання повинен встановлюватися щодо кожного підписаного акта окремо (як за актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами для виробництва теплової енергії так і за актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами для власних потреб), і як наслідок, пеня та 3% річних також має нараховуватись на суму боргу за кожним актом наданих послуг з транспортування природного газу окремо необхідні спеціальні знання.
При цьому, суд виходив з того, що визначення розмірів основного боргу, пені та 3% у даній справі є складним, а оцінка обставин щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог є суттєво утрудненою без застосування спеціальних знань. Отже, оскільки для вирішення спору у справі № 910/19845/16 необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції призначив експертизу.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.
Відповідно до ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо доводів суду першої інстанції про те, що призначення судової експертизи у даній справі зумовлено необхідністю виконання вказівок Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, у постанові від 27.09.2017 суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, зазначив наступне.
Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості, пені та річних за порушення строків оплати наданих йому послуг. При цьому, відповідач не заперечує ні проти факту надання послуг, ні проти їх обсягів, а вважає, що в даному випадку ним не порушено строки оплати послуг, оскільки між сторонами з березня 2016 року по серпень 2016 року підписувалися графіки погашення заборгованості за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у зв'язку з чим сторонами погоджено зміну строків оплат по договору, тому підстави для стягнення з відповідача пені та річних відсутні.
Отже, для правильного вирішення даного спору в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних господарським судам необхідно було встановити наявність/відсутність з боку відповідача порушення строків оплати щодо кожного акта наданих послуг, та у випадку наявності з боку відповідача такого порушення перевірити обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення сум річних та пені.
Таким чином, вказівки суду касаційної інстанції при направлені справи на новий розгляд були фактично зведені до того, що при новому розгляді суд повинен визначити строк виконання зобов'язань за кожним актом окремо та встановити чи було порушено його відповідачем, та, у разі порушення, перевірити здійснений позивачем розрахунок пені та річних.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що після направлення справи до суду першої інстанції позивачем було надано пояснення з розгорнутим розрахунком (т. 4, а.с. 104-108), відповідно до якого сторона зазначила про обсяги, періоди, суми нарахування по кожному акту окремо. Інша сторона свого контррозрахунку із зазначенням інших дат, сум, обсягів, періодів не надала, лише зазначила, що розрахунок між сторонами здійснюється в різний спосіб, не наводячи конкретно в якій частині відповідач не погоджується з розрахунком позивача. Натомість відповідач надав новий відзив, в якому просив відмовити в позові повністю.
Таким чином, з урахуванням відсутності розбіжностей щодо обсягів та сум, по кожному акту окремо, суд першої інстанції, визначивши строк оплати по кожному акту окремо, не позбавлений можливості перевірити наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, для розрахунку яких не потрібні спеціальні знання.
Окрім цього, в постанові від 27.09.2017 суд касаційної інстанції зазначив, що на думку касатора, відбулося стягнення з відповідача і по справі № 910/13163/13 і по справі № 910/19845/16 аналогічних сум за інший період. Більше того, з долученої до суду апеляційної інстанції та прийнятих судом доданих рішень (рішення господарських судів у справах № 910/13163 та № 910/22569/16) вбачається, що при розгляді вказаних справ (між тими ж сторонами, що й у даній справі, на підставі того ж договору, але стягнення за інші періоди) судами вже стягувалась заборгованість, яка була обрахована судом самостійно без призначення судової економічної експертизи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта як обґрунтовані в частині того, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, на підставі яких позивачем було здійснено розрахунок. Тоді як визначення строку оплати за кожним актом окремо, та розміру нарахування (у разі прострочення відповідачем оплати рахунку за кожним актом) пені та 3% річних не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно.
Відповідно ч. 1 ст. 41 ГПК України (в редакції, що діяла на момент призначення судової експертизи у даній справі) та ст. 99 ГПК України (в чинній редакції), судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України (в редакції, що діяла на момент призначення судової експертизи у даній справі), зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту.
За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, при прийнятті ухвали про призначення судової експертизи у даній справі, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді даної справи зокрема, щодо визначення наявності/відсутності з боку відповідача порушень строків оплати щодо кожного акту надання послуг окремо, та у випадку наявності такого порушення з боку відповідача - перевірити обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення сум річних та пені.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, вказану ухвалу місцевого господарського суду від 14.12.2017 не можна визнати обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Відтак, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до передчасного зупинення провадження у справі в порядку п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України (в редакції, що діяла на момент призначення судової експертизи у даній справі).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач, звертаючись з апеляційної скаргою на ухвалу суду про призначення судової експертизи, не оскаржував ухвалу про зупинення провадження у справі.
Разом з цим, відповідно до ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема призначення судом експертизи - на час проведення експертизи. А ст. 230 ГПК України встановлює підстави його поновлення.
Таким чином, з урахуванням скасування ухвали суду від 14.12.2017 про призначення експертизи фактично усуваються обставини, які стали підставою для зупинення провадження, а тому матеріали справи № 910/19845/16 необхідно направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав призначення судової експертизи у даній справі, а тому ухвала суду про призначення експертизи підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, з використанням повноважень, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, а апеляційна скарга Публічного акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/19845/16 - задоволенню. В свою чергу, матеріали справи повертаються до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.
Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 253, 255, 269-271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, ст.ст. 281-285 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/19845/16 про призначення експертизи - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/19845/16 про призначення експертизи - скасувати, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення експертизи у даній справі.
3. Направити матеріали справи № 910/19845/16 для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України ухвала про призначення експертизи після її перегляду в апеляційному порядку, за загальним правилом, не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2018.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич