вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"19" лютого 2018 р. Справа№ 910/6522/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А.
по скарзі Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2018
у справі № 910/6522/15-г (суддя - Мельник В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сітібуд"
про стягнення 205 897 558,19 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 було відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. 31.01.2018 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2018.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 у справі № 910/6522/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення з апеляційною скаргою).
Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", розмір одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762,00 гривень.
Проте, як видно з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав. Разом з цим, скаржником в тексті апеляційної скарги порушено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки АТ «Єврогазбанк», в якому розпочата процедура ліквідації знаходиться у скрутному матеріальному становищі, має значну заборгованість перед кредиторами банку.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, заявник не обґрунтував, чому суд апеляційної інстанції повинен саме звільнити (а не відстрочити або розстрочити сплату судового збору).
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).
Так, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, останнє було обґрунтовано апелянтом тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних», а також розпочата ліквідаційна процедура. Також скаржником зазначено про те, що АТ «Єврогазбанк» знаходиться у скрутному матеріальному становищі та має значну заборгованість перед кредиторами банку.
Пунктом 6.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 встановлено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору. Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених фондом.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів, якими підтверджуються обставини, викладенні у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, зокрема, кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в межах якого Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі щодо сплати судового збору, що унеможливило задоволення поданого клопотання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.05.2017 року по справі № 911/2973/16).
Зважаючи на те, що до клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, зокрема, кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в межах якого Уповноважена особа Фонду здійснює заходи з забезпечення процедури ліквідації, в тому числі щодо сплати судового збору, що унеможливило задоволення поданого клопотання (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.05.2017 року по справі № 911/2973/16), колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.
Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (1762,00 грн).
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відхилити клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 у справі № 910/6522/15-г.
2. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 у справі № 910/6522/15-г залишити без руху.
3. Роз'яснити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А., що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн шляхом подання відповідної заяви.
4. Попередити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А., що якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім