вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/18888/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Хрипуна О.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 13.02.2018.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2017
у справі №910/18888/17 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК»
до Міністерства оборони України
про 9 666 319,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БПК» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі, відповідач) про стягнення 9 666 319,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №910/18888/17 позовну заяву і додані до неї матеріали повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з несплатою позивачем судового збору та відмовою у задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.
Суд зазначив, що наведені заявником у клопотанні про відстрочку сплати судового збору обставини, а саме неможливість здійснення оплати судового збору у зв'язку зі скрутним становищем, не носять особливого характеру.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «БПК» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №910/18888/17, а справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі, що підтверджується довідкою про наявність у ТОВ «БПК» лише одного рахунку в АТ «Укрексімбанк», який використовується для сплати податків та оплати послуг юридичних осіб, банківськими виписками за липень-вересень 2017 року, які підтверджують, що ТОВ «БПК» оплачувались комунальні послуги та податки; фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік, у зв'язку з чим ним до суду першої інстанції було подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому, на думку скаржника, судом було безпідставно відмовлено.
Також, як зазначає скаржник, ним до клопотання про відстрочення сплати судового збору було додано протокол, підписаний ТОВ «БПК» та СП «Фрегат» ТОВ, про намір укласти договір, згідно якого сторони домовилися укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ «БПК», що, на його думку, свідчить про наявність у позивача в майбутньому можливості оплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.
Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених статтею 271 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 13.02.2018.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 13.02.2018, враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у відпустці, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК» до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Хрипун О.О., Тищенко А.І.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 13.02.2018, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені ним у апеляційній скарзі доводи, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття оскарженої ухвали, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 01.01.2017 прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі з 1 січня - 1 600 гривні.
Позивачем у справі №910/18888/17 заявлено позовну вимогу майнового характеру - стягнути з відповідача 9 666 319,00 грн., за яку позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Втім, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем не було додано до позовної заяви жодних доказів оплати судового збору за подання позову.
Натомість, позивачем до позовної заяви було додане клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, вказане клопотання позивача мотивоване тим, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі та не може наразі сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунках.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви та прийняття оскарженої ухвали, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013, положення якого підлягли застосуванню станом на дату прийняття оскарженої ухвали, у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону України «Про судовий збір») і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір») господарським судам слід враховувати наступне:
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Обов'язок доказування та подання доказів як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття оскарженої ухвали, так і відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що набрала чинності 15.12.2017, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, відповідачем належними та достатніми доказами не доведено суду винятковості обставин, наведених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, які могли стати підставою для його задоволення, як і не надано належних та допустимих доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду позовної заяви позивач зміг би сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Посилання позивача на те, що він у подальшому матиме можливість оплатити судовий збір, оскільки він має намір укласти договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, належного йому на праві власності, оцінюються судом критично, оскільки у пунктах 4, 5 доданого до клопотання про відстрочку судового збору протоколу про наміри сторони домовились, що розпочнуть переговори щодо ходу реалізації його положень лише після прийняття рішення судом першої інстанції у справі за позовом ТОВ «БПК» до МОУ про стягнення 9 66 319,00 грн., а сам протокол не є попереднім договором.
Відтак, позивачем не доведено суду, що він зможе оплатити судовий збір за подання позовної заяви у даній справі до прийняття рішення судом у ній.
Таким чином, судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття оскарженої ухвали, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору, судом першої інстанції було обґрунтовано повернуто позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з несплатою позивачем судового збору.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття даної постанови, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №910/18888/17 підлягає залишенню без змін
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №910/18888/17 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №910/18888/17 залишити без змін.
Матеріали справи №910/18888/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
О.О. Хрипун