12.02.2018 року м. Дніпро Справа № 904/2743/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017, ухвалене суддею Ніколенко М.О., повний текст рішення складено 04.12.2017 у справі № 904/2743/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"
про стягнення 20 983 378, 77 грн.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про стягнення з відповідача на свою користь основного боргу у сумі 11 446 282, 34 грн., пені у сумі 7 841 396, 07 грн., 3% річних у сумі 646 591, 37 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 049 108, 99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №13-119-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" пеню у сумі 2 281 926, 84грн., 3% річних у сумі 625 026, 57грн., інфляційні втрати у сумі 1 049 108, 99 грн., судовий збір у сумі 139 208, 38 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, а справу №904/2743/16 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в розмірі 4 645 314, 60 грн., 3% річних в розмірі 439 462, 77 грн., суму інфляційної складової в розмірі 1 049 108, 99 грн. та судовий збір в розмірі 60 422, 79 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" задоволено частково; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 у справі № 904/2743/16 в частині позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" 4 645 314, 60 грн. пені, 1 049 108, 99 грн. інфляційних втрат та 439 462, 77 грн. - 3% річних скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області; в решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 у справі № 904/2743/16 залишено без змін.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 у справі № 904/2743/16 у задоволенні позову в частині стягнення 4 645 314, 60 грн. пені, 1 049 108, 99 грн. інфляційних втрат та 439 462, 77 грн. - 3% річних - відмовлено.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки ПАТ "Дніпрогаз" було позбавлене можливості самостійно впливати на строк оплати вартості природного газу, визначений п. 6.1. договору, беручи до уваги, що розрахунки за спожитий природний газ проводилися у порядку та на умовах, визначених постановами КМУ № 247 від 26.03.2008, № 792 від 30.09.2015, п. 6.2. договору, а остаточні розрахунки з позивачем проведено відповідно до постанови КМУ №20 від 11.01.2005 на підставі спільних протокольних рішень, підстави для застосування штрафних санкцій у вигляді пені, та нарахування 3% річних, інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України, відсутні.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 у справі № 904/2743/16 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що місцевий господарський суд не дослідив належним чином зміст п. 6.2. договору, відповідно до якого за наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Висновок суду про те, що відсутність можливості відповідача впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений газ є необґрунтованим. Пункт 6.2. договору зобов'язує відповідача здійснити розрахунки своїми власними коштами з поточного рахунку. Взявши на себе зобов'язання, відповідач повинен був добросовісно контролювати надходження коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання аби уникнути відповідальності, визначеної договором, за порушення покупцем грошового зобов'язання та санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що державою визначено спеціальній режим проведення взаєморозрахунків у спірних правовідносинах, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванню зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача. Несвоєчасна та неповна оплата послуг за договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами- фізичними особами, отже відповідач з об'єктивних причин позбавлений можливості впливати на своєчасність розрахунків за договором. Окрім того, відповідач зазначає, що обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, плата за постачання газу на той час була основним джерелом фінансування відповідача. Також, судом вірно встановлено, що частина розрахунків за договором здійснена за спільними протокольними рішеннями на виконання Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ № 20 від 11.01.2005 та визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009. Вказаними спільними протокольними рішеннями передбачалось надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювався порядок та строки виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором, що виключає можливість нарахування штрафних санкцій за порушення строків оплати. Оскільки відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на строк оплати вартості природного газу, визначений договором, підстави для застосування до нього штрафних санкцій відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 24.01.2018.
24.01.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з відпусткою головуючого судді (доповідача) Коваль Л.А.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 12.02.2018.
У судовому засіданні 12.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників позивача та відповідача у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2013 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (покупець) укладено договір №13-119-Н на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого (пункт 1.1 в редакції Додаткової угоди № 6 від 22.12.2014 до договору) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (а.с. 10-15, 25-26, т. 1).
Згідно пункту 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.
Відповідно до пункту 2.1. договору продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 367970,000 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів: у січні - 60 100,000, у лютому - 60 090,000, у березні - 44 920,000, у квітні - 30 110,000, у травні - 11 280,000, у червні - 9 230,000, у липні 9 210,000, у серпні - 9 210,000, у вересні - 10 030,000, у жовтні - 30 080,000, у листопаді - 43 180,000, у грудні - 50 530,000.
Додатковою угодою №7 від 27.03.2015 до договору купівлі - продажу природного газу №13-119-Н від 04.01.2013 (а.с. 27-29, т. 1) сторони домовились про обсяги та якість газу на період з 01.01.2013 по 31.01.2015:
Продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2015 року газ в обсязі до 1 069 855,854 тис.куб.м, у тому числі: у 2013 році - 372 533,625 тис. куб.м, у 2014 році - 358 997,362 тис. куб.м; у 2015 році - до 338 324,867 тис.куб. м: у січні - 56 030,285, у лютому - 49 294,582, у березні - 41 500,000, у квітні - 29 000,000, у травні - 9000,000, у червні - 8 000,000, у липні 8 000,000, у серпні - 8 000,000, у вересні - 9 000,000, у жовтні - 26 500,000, у листопаді - 40 000,000, у грудні - 54 000,000.
Продавець передає покупцю газ у загальному потоці газу:
- у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу у газотранспортну систему;
- у разі передачі імпортованого газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України з Російською Федерацією, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему (пункт 3.1 договору).
Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) та на дату укладання цього договору становлять:
Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м на рік:
- при наявності газових лічильників 725,4000 грн. в тому числі ПДВ 20%;
- при відсутності газових лічильників 798,0000 грн., в тому числі ПДВ 20%;
- Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6 000 куб.м на рік:
- при наявності газових лічильників 1098,4000 грн. в тому числі ПДВ 20%;
- при відсутності газових лічильників 1207,8000 грн, в тому числі ПДВ 20%;
- Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12 000 куб.м на рік:
- при наявності газових лічильників 2248,2000 грн. в тому числі ПДВ 20%;
- при відсутності газових лічильників 2473,2000 грн., в тому числі ПДВ 20%;
- Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12 000 куб.м на рік:
- при наявності газових лічильників 2685,6000 грн. в тому числі ПДВ 20%;
- при відсутності газових лічильників 2954,1000 грн., в тому числі ПДВ 20%;
Згідно з пунктом 5.2 (в редакції Додаткової угоди №7 від 27.03.2015 до договору купівлі-продажу) ціна за 1000 куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом з 01 квітня 2015 року становлять:
Газ, який використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5069,6154 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% (п. 5.2.1. договору);
Газ, який використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):
1) у період з 01 травня по 30 вересня (включно) - 5069,6154 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;
2) у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно):
- за обсяг, спожитий до 200 куб.м на місяць (включно) - 2194,6154 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;
- за обсяг, спожитий понад 200 куб.м на місяць - 5069,6154 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% (п.5.2.2. договору).
Згідно п. 5.4. договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 27.03.2015 до договору купівлі-продажу) загальна сума вартості природного газу за договором становить - 1 109 616 327, 21 грн., крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 1 331 539 592, 67 грн.
Згідно з п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі газу.
У п. 6.2 договору зазначено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ.
Згідно п. 11. Додаткової угоди №2 від 31.12.2013 до договору вона поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 01 січня 2013 року (а.с. 18-20, т. 1).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 30.06.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного їх здійснення (ст.11 договору в редакції Додаткової угоди №8 від 19.06.2015 до договору купівлі-продажу).
Відповідно до умов договору, за актами прийому-передачі газу протягом січня - грудня 2013 року, січня-грудня 2014 року, січня-червня 2015 року позивач здійснив на користь відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 678 445 805, 26 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:
- від 31 січня 2013 року за спожитий у січні 2013 року природний газ на суму 21 483 818, 26 грн.,
- від 28 лютого 2013 року за спожитий у лютому 2013 року природний газ на суму 19 760 190, 78 грн.,
- від 31 березня 2013 року за спожитий у березні 2013 року природний газ на суму 21 040 269, 83 грн.,
- від 30 квітня 2013 року за спожитий у квітні 2013 року природний газ на суму 11 509 887, 88 грн.,
- від 31 травня 2013 року за спожитий у травня 2013 року природний газ на суму 4 462 375, 70 грн.,
- від 30 червня 2013 року за спожитий у червні 2013 року природний газ на суму 3 408 985, 24 грн.,
- від 31 липня 2013 року за спожитий у липні 2013 року природний газ на суму 3 648 147, 12 грн.,
- від 31 серпня 2013 року за спожитий у серпні 2013 року природний газ на суму 3 787 769, 16 грн.,
- від 30 вересня 2013 року за спожитий у вересні 2013 року природний газ на суму 7 329 453, 20 грн.,
- від 31 жовтня 2013 року за спожитий у жовтні 2013 року природний газ на суму 14 650 998, 83 грн.,
- від 18 серпня 2014 року за спожитий у листопаді 2013 року природний газ на суму 18 267 617, 64 грн.;
- від 31 грудня 2013 року за спожитий у грудні 2013 року природний газ на суму 42 360 555, 02 грн.,
- від 22 вересня 2014 року за спожитий у січні 2014 року природний газ на суму 13 754 902, 28 грн.,
- від 31 січня 2014 року за спожитий у січні 2014 року природний газ на суму 16 742 563, 86 грн.,
- від 22 вересня 2014 року за спожитий у лютому 2014 року природний газ на суму 9 598 422, 18 грн.;
- від 28 лютого 2014 року за спожитий у лютому 2014 року природний газ на суму 14 237 314, 90 грн.,
- від 28 жовтня 2014 року за спожитий у березні 2014 року природний газ на суму 4 934 345, 98 грн.,
- від 31 березня 2014 року за спожитий у березні 2014 року природний газ на суму 13 126 872, 06 грн.,
- від 30 квітня 2014 року за спожитий у квітні 2014 року природний газ на суму 12 075 029, 98 грн.,
- від 31 травня 2014 року за спожитий у травні 2014 року природний газ на суму 8 210 936, 40 грн.,
- від 30 червня 2014 року за спожитий у червні 2014 року природний газ на суму 6 431 657, 98 грн.,
- від 31 липня 2014 року за спожитий у липні 2014 року природний газ на суму 6 118 147, 61 грн.,
- від 31 серпня 2014 року за спожитий у серпні 2014 року природний газ на суму 5 389 836, 18 грн.,
- від 30 вересня 2014 року за спожитий у вересні 2014 року природний газ на суму 7 172 331, 68 грн.,
- від 31 жовтня 2014 року за спожитий у жовтні 2014 року природний газ на суму 22 354 883, 39 грн.,
- від 30 листопада 2014 року за спожитий у листопаді 2014 року природний газ на суму 33 584 649, 40 грн.,
- від 31 грудня 2014 року за спожитий у грудні 2014 року природний газ на суму 42 625 538, 72 грн.,
- від 31 січня 2015 року за спожитий у січні 2015 року природний газ на суму 42 448 705, 51 грн.,
- від 28 лютого 2015 року за спожитий у лютому 2015 року природний газ на суму 33 914 462, 08 грн.,
- від 31 березня 2015 року за спожитий у березні 2015 року природний газ на суму 29 740 946, 72 грн.,
- від 30 квітня 2015 року за спожитий у квітні 2015 року природний газ на суму 84 955 143, 49 грн.,
- від 31 травня 2015 року за спожитий у травні 2015 року природний газ на суму 56 827 154, 22 грн.,
- від 30 червня 2015 року за спожитий у червні 2015 року природний газ на суму 42 491 891, 98 грн. (а.с. 31-63, т. 1).
Наведені вище акти приймання-передачі газу підписані уповноваженою особою відповідача, скріплені печаткою та надіслані на адресу позивача (копії супровідних листів про направлення підписаних актів приймання-передачі газу та описи поштових відправлень кур'єрською службою доставки містяться в матеріалах справи (а.с. 6-38, т. 2).
Відповідач за отриманий природний газ розрахувався повністю, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за договором за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 (а.с. 112-126, т. 2), згідно з яким заборгованість по договору сплачена у повному обсягу до звернення позивача з позовом до суду, що не заперечується позивачем, однак заборгованість сплачена з порушенням встановлених договором строків оплати. Остаточний розрахунок (за даними відповідача) здійснено у листопаді 2015 року.
Відповідно до п. 7.2 договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 31.12.2013) у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу (Розділ ХІ договору), покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий газ, з порушенням строку, встановлено п. 6.1 договору, позивач нарахував пеню, на підставі п. 7.2 договору, 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України.
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, оплата поставленого природного газу частково відбувалась за рахунок власних коштів відповідача, а частково проведена на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у редакції, чинній до 01.10.2015, зокрема визначено, що розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів. Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.
Як зазначалось вище, за умовами п. 6.2. укладеного між сторонами договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ та зараховується як оплата за газ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" визначено, що алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів (далі - алгоритм розподілу коштів), та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.п. 3 п. 3).
Гарантовані постачальники (далі - газопостачальні підприємства) та їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, відкривають в установах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" або публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", або публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк) поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів (далі - поточні рахунки), в порядку, визначеному Національним банком (пункт 1 Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247).
За положеннями пунктів 2-4 Порядку газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунка право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків коштів, що надходять за спожитий природний газ.
Уповноважений банк подає НКРЕ перелік відкритих газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами поточних рахунків, а також поточних рахунків, відкритих підприємствами, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.
Перелік поточних рахунків, відкритих в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами, а також підприємствами, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, затверджується НКРЕ та доводиться до відома Національного банку, газопостачальних підприємств, підприємств поштового зв'язку, підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, а також споживачів шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України.
Газопостачальні підприємства інформують споживачів, які розташовані на території провадження діяльності, пов'язаної з постачанням природного газу за регульованим тарифом, про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247, усі категорії споживачів оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - поточні рахунки), відкриті в установах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" або публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", або публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк) гарантованими постачальниками (далі - газопостачальні підприємства) та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ.
Згідно п.п. 3-5 Порядку проведення розрахунків за природний газ установи уповноваженого банку здійснюють згідно з умовами договору банківського рахунка перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок, відкритий газопостачальним підприємством, двічі на день, а саме: до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня; до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.
Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів відповідно до затверджених НКРЕ нормативів перерахування коштів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, а також на поточні рахунки, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств.
Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕ алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до п'ятого числа до НКРЕ для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕ до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.08.2012 №1000 затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу", відповідно до п.1.1. якого цей алгоритм установлює порядок розподілу публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а також механізм розрахунку гарантованими постачальниками нормативів перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних підприємств, гарантованих постачальників та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам.
У п. 1.2 вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.08.2012 №1000 визначено, що його дія не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком гарантованого постачальника природного газу та його структурних підрозділів із власником природного газу, газотранспортними, газорозподільними підприємствами відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.
Постановою КМУ від 30.09.2015 № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", з прийняттям якої втратила чинність вказана вище постанова КМУ № 247 від 26.03.2008, також затверджено порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, якого дотримувалися сторони у справі, оскільки останній платіж, на що звертає увагу скаржник, здійснено у листопаді 2015 року.
За приписами ст.7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно зі ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Виходячи з вищевикладених норм, Державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Разом з тим, відсутність можливості відповідача впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ також підтверджується постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 у справі №826/14424/15, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.01.2016.
З огляду на викладене, у несвоєчасному проведенні оплати за поставлений природний газ відсутня вина відповідача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розрахунки з позивачем за природний газ, поставлений в січні 2013, березні 2013, квітні 2013, грудні 2013, жовтні 2014, листопаді 2014, грудні 2014, січні 2015, лютому 2015, березні 2015, квітні 2015 та травні 2015 були проведені на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.
Взаємовідносини між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської облдержадміністрації, Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ № 20 від 11.01.2005 та визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009, який був чинним станом на час отримання субвенцій за протокольними рішеннями.
В пунктах 2,3 спільних протокольних рішень сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків та визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків (а.с. 42-114, т. 4).
Таким чином, передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу №13-119-Н від 04.01.2013.
Заборгованість за природний газ, поставлений в січні 2013 року, була погашена 27.02.2013, відповідно до протокольних рішень № 501 та № 502 від 20.02.2013;
заборгованість за природний газ, поставлений в березні 2013 року, була погашена 29.03.2013, відповідно до протокольного рішення № 701 від 20.03.2013;
заборгованість за природний газ, поставлений в квітні 2013 року, була погашена 26.04.2013, відповідно до протокольного рішення № 700 від 20.03.2013;
заборгованість за природний газ, поставлений в грудні 2013 року, була погашена 24.01.2014 та 30.01.2014, відповідно до протокольних рішень № 36 та №37 від 20.01.2014;
заборгованість за природний газ, поставлений в жовтні-листопаді 2014 року, була погашена 25.11.2014, відповідно до протокольних рішень № 2264, 2265, 6655 від 20.11.2014;
заборгованість за природний газ, поставлений в листопаді-грудні 2014 року, була погашена 23.12.2014, відповідно до протокольних рішень № 2396, 2397 від 16.12.2014;
заборгованість за природний газ, поставлений в січні 2015 року, була погашена 24.02.2015 та 25.02.2015, відповідно до протокольних рішень № 127 та № 129 від 21.01.2015;
заборгованість за природний газ, поставлений в січні-лютому 2015 року, була погашена 26.02.2015, відповідно до протокольного рішення № 396 від 19.02.2015;
заборгованість за природний газ, поставлений в лютому 2015 року, була погашена 05.03.2015, відповідно до протокольного рішення № 398 від 19.02.2015;
заборгованість за природний газ, поставлений в березні 2015 року, була погашена 25.03.2015., відповідно до протокольних рішень № 689 та № 692 від 20.03.2015;
заборгованість за природний газ, поставлений в квітні 2015 року, була погашена 26.05.2015 та 04.06.2015, відповідно до протокольних рішень № 1170 та № 1171 від 20.05.2015;
заборгованість за природний газ, поставлений в травні 2015 року, була погашена 01.07.2015, 02.07.2015 та 27.07.2015, відповідно до протокольних рішень № 1399, № 1401 від 18.06.2015, № 1652, 1653, 1654 від 20.07.2015.
Тобто, погашення заборгованості за природний газ, поставлений в січні 2013, березні 2013, квітні 2013, грудні 2013, жовтні 2014, листопаді 2014, грудні 2014, січні 2015, лютому 2015, березні 2015, квітні 2015 та травні 2015, відбулось у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач був позбавлений можливості самостійно впливати на строк оплати вартості природного газу, визначений п. 6.1. договору, приймаючи до уваги, що розрахунки за спожитий природний газ проводилися у порядку та на умовах, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 247 від 26.03.2008, № 792 від 30.09.2015, п. 6.2. договору, а остаточні розрахунки з позивачем проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, підстави для застосування штрафних санкцій за прострочення оплати вказаних сум у вигляді пені, та нарахування 3% річних, інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України, відсутні, а отже у позовних вимогах в частині стягнення пені у сумі 4 645 314, 60 грн., інфляційних втрат у сумі 1 049 108, 99 грн. та 3% річних у сумі 439 462, 77 грн. підставно відмовлено.
З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів позивача, наведених в обґрунтування вимог апеляційної скарги як таких, що спростовуються вищенаведеним.
Суд відхиляє посилання відповідача на положення абзацу 2 пункту 6.2. договору відповідно до яких за наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальними режимом використання продавця.
Законодавчо не передбачено можливості повернення з рахунку зі спеціальним режимом використання коштів, сплачених зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості, за рахунок подальших оплат побутових споживачів, оскільки кошти, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, автоматично перераховуються згідно з встановленим нормативом; зарахування коштів від побутових споживачів за спожитий ними природний газ на інші поточні рахунки заборонено законодавством. Окрім того, ціна на газ для населення встановлена державою та не регулюється відповідачем самостійно. Відповідач обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності; основним видом діяльності відповідача на спірний період часу було постачання та розподіл природного газу згідно отриманих ліцензій за регульованим тарифом, тобто за цінами, встановленими державою в особі уповноважених органів.
Відтак, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на позивача.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 у справі № 904/2743/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 у справі № 904/2743/16 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 19.02.2017.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко