14.02.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8940/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017, ухвалене суддею Бондарєвим Е.М., повний текст рішення складено 29.11.2017, у справі № 904/8940/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 44 698, 37 грн. 3% річних та 533 196, 30 грн. інфляційних втрат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у загальній сумі 577 894, 67 грн., з яких:
- 44 698, 37 грн. 3% річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, що виникло з договору поставки №ПР/НХ - 15422/НЮ від 09.07.2015, з 20.04.2017 по 09.10.2017;
- 533 196, 30 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, що виникло з договору поставки №ПР/НХ - 15422/НЮ від 09.07.2015, розрахунок яких здійснено із застосуванням індексів інфляції за загальний період прострочення з квітня 2016 року по серпень 2017 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 у справі № 904/8940/17 позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" 3% річних у сумі 44 698, 37 грн., інфляційні втрати у сумі 533 196, 30 грн. та судовий збір у сумі 8 668, 44 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі № 904/5627/16 з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений позивачем товар за договором поставки №ПР/НХ - 15422/НЮ від 09.07.2015 у сумі 3 146 193, 00 грн., 3% річних та пені, та, врахувавши, що прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, щодо якого вирішено спір у справі № 904/5627/16, в подальшому тривало, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України 3% річних за подальший період прострочення виконання грошового зобов'язання, що не виконано, а також інфляційних втрат.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу про скасування цього рішення в частині стягнення 3% річних у сумі 44 698, 37 грн. та прийняття у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 3 710, 22 грн.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на ті обставини, що зобов'язання позивача щодо поставки товару, який має відповідати якісним характеристикам, визначеним п. 2.6. договору, виконано неналежним чином, що стало підставою для його арешту у кримінальному провадженні. За доводами відповідача, лише після скасування арешту було нанесено маркування на спірний товар 07.06.2017 (33 кришки циліндрів) та 16.06.2017 (21 кришка циліндрів) та враховуючи положення п. 6.4. договору строк оплати поставленого товару починається з 08.06.2017 та 17.06.2017, відповідно. Беручи до уваги, що оплата поставленого товару здійснена 06.11.2017, періодом прострочення виконання зобов'язання з оплати 21 шт. кришок циліндрів є 26.10.2017-05.11.2017, а періодом прострочення виконання зобов'язання з оплати 33 шт. кришок циліндрів є 14.10.2017-05.11.2017. Сума 3% річних за цей період становить 3 710, 22 грн., інфляційні втрати не можуть нараховуватись, оскільки період прострочення менше місяця.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень, якими останньому направлені копії відповідних ухвал апеляційного господарського суду (а.с. 126, 128, т. 1).
За таких обставин, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є., розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 17.01.2018.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2018).
У судовому засіданні апеляційного господарського суду 17.01.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 14.02.2018.
У судовому засіданні 14.02.2018 оглянуто матеріали справи № 904/5627/16 для з'ясування періодів нарахування та заявлення 3% річних та пені у справі.
У судовому засіданні 14.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступ представника відповідача у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" (постачальник) та Державне підприємство "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (покупець) уклали договір поставки №ПР/НХ - 15422/НЮ.
Відповідно до п.1.1. договору його предметом є поставка постачальником покупцю запасних частин до тепловозів 2ТЕ116 згідно зі специфікацією №1 (додаток №1). Рік виготовлення 2015.
Згідно з п. 4.1. договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.
Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторонами договору та вручення товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином (п. 4.2 договору).
Відповідно до п.6.1. договору постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в кількості та за цінами, які зазначені у специфікації №1 (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP (інкотермс у редакції 2010 року).
Пунктами 6.3., 6.4. договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100% перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання видаткової накладної обома сторонами договору, та вручення товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином.
Згідно до п. 7.5. договору підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.
Відповідно до п. 9.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 6 даного договору.
Відповідно до п. 9.4.1 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлені товари.
Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2015 (п. 15.1 договору).
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Також, за приписами редакції Господарського кодексу України, що діяла до 15.12.2017, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 по справі №904/5627/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення 4 052 018, 33 грн., стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" основний борг в сумі 3 146 193, 00 грн., 3 % річних у розмірі 76 492, 03 грн., пеню у сумі 109 926, 47 грн.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення основного боргу, стягнення 3 % річних та пені у визначеному розмірі задоволені судом у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем відповідачу товару на підставі договору №ПР/НХ-15422/НЮ від 09.07.2015 за наступними видатковими накладними:
- №32 від 10.11.2015 року на суму 547 164, 00 грн., яка частково сплачена відповідачем у сумі 269 601, 00 грн. Таким чином наявна заборгованість за зазначеною видатковою накладною становила 277 563, 00 грн.;
- №42 від 23.11.2015 року на суму 182 388, 00 грн.;
- №54 від 30.11.2015 року на суму 451 989, 00 грн.;
- №63 від 25.12.2015 року на суму 911 940, 00 грн.;
- №69 від 30.12.2015 року на суму 45 597, 00 грн.;
- №71 від 30.12.2015 року на суму 1 276 716, 00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі № 904/5627/16 залишено без змін.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті позивачу заборгованості за договором №ПР/НХ-15422/НЮ від 09.07.2015 в сумі 3 146 193, 00 грн., яка стягнута з відповідача на користь позивача судовим рішенням у справі № 904/5627/16, та у період часу до дати звернення позивача з позовом до суду у даній справі, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу відповідача перед позивачем у зазначеній сумі до вказаної дати не спростував.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
У зв'язку з тим, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі № 904/5627/16 виконано не було, прострочення виконання грошового зобов'язання тривало, позивач продовжив нарахування 3% за подальший період з 20.04.2017 (у справі № 904/5627/16 кінцевою датою нарахування 3% річних було 05.07.2016), а також нарахував інфляційні втрати з початку періоду прострочення виконання грошового зобов'язання (початок періоду прострочення визначено з урахуванням строків, з якими погодились суди у справі № 904/5627/16).
Позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 533 196, 30 грн. за наступними видатковими накладними:
- №32 від 10.11.2015 на суму 547 164, 00 грн. за період прострочення з 21.03.2016 по 22.07.2016 із застосуванням індексів інфляції за квітень-липень 2016 року у сумі 18 017, 55 грн.
Оскільки відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за видатковою накладною №32 від 10.11.2015 в розмірі 269 601, 00 грн. у зв'язку з чим залишок заборгованості по даній видатковій накладній станом на 09.10.2017 (дату подання позову) становив 277 563, 00 грн., позивач нараховує за період з 23.07.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за серпень 2016 року - серпень 2017 року інфляційні втрати по видатковій накладній №32 від 10.11.2015 в сумі 43 865, 52 грн.
- №42 від 23.11.2015 на суму 182 388, 00 грн. за період прострочення з 30.03.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за квітень 2016 року - серпень 2017 року у сумі 35 779, 25 грн.;
- №54 від 30.11.2015 на суму 451 989, 00 грн. за період прострочення з 09.04.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за квітень 2016 року - серпень 2017 року у сумі 88 667, 16 грн.;
- №63 від 25.12.2015 на суму 911 940, 00 грн. за період прострочення з 17.05.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за червень 2016 року - серпень 2017 року у сумі 140 955, 15 грн.;
- №69 від 30.12.2015 на суму 45 597, 00 грн. за період прострочення з 12.05.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за травень 2016 року - серпень 2017 року у сумі 7 100, 40 грн.;
- №71 від 30.12.2015 на суму 1 276 716, 00 грн. за період прострочення з 12.05.2016 по 09.10.2017 із застосуванням індексів інфляції за травень 2016 року - серпень 2017 року у сумі 198 811, 27 грн.
Окрім того, позивач нараховує 3% річних за зазначеними видатковими накладними за загальний період прострочення з 20.04.2017 по 09.10.2017 в сумі 44 698, 37 грн.
Обставини щодо наявності заборгованості за вищевказаними видатковими накладними та настання строку оплати за ними встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі № 904/5627/16 та в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України та ч. 3 ст. 35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) є преюдиціальними фактами при вирішенні спору у даній справі.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків щодо наявності підстав для стягнення 3% річних у сумі 44 698, 37 грн. та інфляційних втрат у сумі 533 196, 30 грн. та правомірно задовольнив позовні вимоги у справі.
Щодо посилання відповідача на поставку товару неналежної якості, форс-мажорні обставини, викликані накладанням на поставлений товар арешту у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання відповідності поставленого товару умовам договору вирішувалося під час розгляду справи № 904/5627/16 місцевим господарським судом; вказаним доводам відповідача, у тому числі і щодо відкриття слідчими органами кримінального провадження та накладення арешту на кришки циліндрів, надавалась оцінка і під час перегляду рішення у справі № 904/5627/16 судом апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Аналогічні положення викладені у ч. 1 ст. 18 ГПК України.
В межах даної справи суд не може надати оцінку доводам, які наведені в апеляційній скарзі, оскільки, як зазначено вище, наявність заборгованості за поставлений товар за договором №ПР/НХ-15422/НЮ від 09.07.2015 за спірними видатковими накладними та наявність прострочення виконання грошового зобов'язання з їх оплати, встановлена рішенням у справі № 904/5627/16, яке набрало законної сили. Вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судовим рішенням у справі № 904/5627/16.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Суд не погоджується з періодом прострочення, визначеним відповідачем в апеляційній скарзі, за який він вважає правомірним нарахування 3% річних, оскільки, як зазначено вище, період початку прострочення оплати основного боргу вже встановлений судовим рішенням у справі № 904/5627/16.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 у справі № 904/8940/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 у справі № 904/8940/17 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 19.02.2018
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко