Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" лютого 2018 р.Справа № 922/482/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
за участю :
кредитора ТОВ "НВП Авангард плюс" - Голосій О.Є., директор;
кредитора - ОСОБА_3,
розпорядник майна-керівника боржника - Кошовський С.В.,
уповноважена особа засновників боржника - ОСОБА_4
представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
представника боржника - ОСОБА_6
розглянувши справу
за заявою ТОВ "Геронтісса і К", м. Харків
до ТОВ "Пульсар-92", м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою суду від 10.03.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Пульсар-92».
Ухвалою суду від 22.08.2017 р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В., на якого покладено обов'язки керівника боржника.
До суду від розпорядника майна - керівника боржника надійшла заява (вх. №37971 від 17.11.2017 р.) про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь боржника дебіторської заборгованості в розмірі 44420,00 гривень.
В обґрунтування своєї заяви розпорядник майна - керівник боржника зазначає, що наявність дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ «Пульсар-92» у розмірі 44420,00 гривень підтверджується висновком судово-економічної експертизи №9838/13439 від 21.12.2016, проведеної ХНДІСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса в рамках кримінального провадження №12015220510000862.
11.10.2017 р. (вих. №87/44) розпорядником майна-керівником боржника направлено ФОП ОСОБА_3 вимогу про повернення дебіторської заборгованості.
Листом від 17.10.2017 №17/10/2017 ОСОБА_3 повідомила про невизнання нею дебіторської заборгованості, у зв'язку з чим розпорядник майна - керівник боржника звернувся до суду.
Ухвалою суду від 17.11.2017 заяву розпорядника майна - керівника боржника призначено до розгляду, зобов'язано ФОП ОСОБА_3 надати відзив на заяву з його правовим та документальним обґрунтуванням.
До суду надійшов відзив ОСОБА_3 (вх. № 38687 від 23.11.2017 р.) , в якому зазначається, що судово-економічною експертизою не досліджувались акти виконаних робіт №04/2014 та №07/2014, які спростовують висновки щодо наявності дебіторської заборгованості.
Ухвалою суду від 28.11.2017 р. відкладено розгляд заяви розпорядника майна - керівника боржника на 13.02.2018 р. у зв'язку з неявкою ФОП ОСОБА_3 та необхідністю отримання доказів.
Присутній у судовому засіданні 13.02.2018 р. розпорядник майна - керівник боржника надав пояснення по суті заявлених вимог, свою заяву підтримав.
Присутній у судовому засіданні 13.02.2018 р. представник засновників ТОВ «Пульсар-92» ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_8 заяву розпорядника майна - керівника боржника підтримали, надали пояснення по суті.
Присутня у судовому засіданні 13.02.2018 р. ОСОБА_3, надала пояснення по суті, проти задоволення заяви розпорядника майна - керівника ТОВ «Пульсар-92» Кошовського С.В. заперечувала, посилаючись на наявність актів наданих послуг, що не були предметом експертного дослідження та спростовують наявність дебіторської заборгованості.
Присутній у судовому засіданні 13.02.2018 р. представник ТОВ «НВП «Авангард Плюс» заперечував проти заяви розпорядника майна - керівника боржника.
13.02.2018 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2018 р.
Після перерви у судовому засіданні 14.02.2018 р. учасники справи надали додаткові пояснення по суті, своє ставлення до предмету спору не змінили.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши думку учасників судового процесу, судом встановлено наступне.
Висновком судово-економічної експертизи №9838/13439 від 21.12.2016 р., проведеної ХНДІСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса в рамках кримінального провадження №12015220510000862, встановлено наявність дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ «Пульсар-92» у сумі 44420,00 грн., яка виникла внаслідок передплати в жовтні 2014 року за договором від 10.02.2014 №1/2014. До таких висновків експерт прийшов в результаті аналізу наданих для дослідження матеріалів кримінальної справи, а саме: договору від 10.02.2014 №1/2014, актів наданих послуг за цим договором, банківських виписок з поточного рахунку ТОВ «Пульсар-92» НОМЕР_2 в АТ «Піреус Банк МКБ» та рахунку ФОП ОСОБА_3 НОМЕР_1 в АТ «Піреус Банк МКБ».
Стосовно оформлення висновку експертизи, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у редакції, яка була чинна на момент складення висновку експерта, у вступній частині висновку експерта зазначаються, окрім іншого, перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів).
Відповідно до ст. 102 КПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, окрім іншого, опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.
Відповідно до ч. 6 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Відповідно до п. 3.3 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у редакції, яка була чинна на момент складення висновку експерта, разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості, - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності. Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснювалось в електронно-обчислювальному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського обліку у роздрукованому вигляді, обов'язково завірені в установленому порядку. Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.
Як вбачається, у вступній частині висновку судово-економічної експертизи №9838/13439 від 21.12.2016 (стор. 1) зазначено, що на дослідження надано матеріали кримінального провадження №12015220510000862 в 11 томах (прошиті, не пронумеровані) та бухгалтерська документація в 32 папках (не прошита, деякі папки пронумеровані).
Перелік досліджуваних матеріалів (стор. 1,2) не є вичерпним, лише стосовно частини документів зазначено їх повні реквізити (що дозволяють точно ідентифікувати конкретний документ). Щодо іншої частини досліджуваних документів їх повних та точних реквізитів не зазначено: вказано тільки їх найменування (наприклад, податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, банківські документи, папка «Послуги отримані», папки «Акти звіряння», інші документи тощо), що не дає об'єктивної можливості точно ідентифікувати конкретний документ.
Також, у висновку експертизи (стор. 4, 5) зазначено, що 18.10.2016 р. експертом заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів, яке було задоволено частково, та надано додаткові документи, однак без вказівки, які саме.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, суд зазначає, що висновок судово-економічної експертизи №9838/13439 від 21.12.2016 р. оформлений не належним чином, з порушення зазначених вимог закону, у зв'язку з чим відсутність необхідних реквізитів певної частини документів унеможливлює встановлення факту дійсного дослідження експертом того чи іншого документа, на який останній посилається в дослідницькій частині висновку, тому суд не має можливості встановити, які саме документи досліджувались експертом.
Щодо правовідносин ТОВ «Пульсар-92» з ФОП ОСОБА_3 у переліку досліджуваних документів у висновку експертизи зазначено: копія договору №1/2014 від 10.02.2014 щодо надання юридичних послуг; акти щодо надання послуг, згідно договору від 10.02.2014 №1/2014; виписка по рахунку НОМЕР_2 в АТ «Піреус Банк МКБ» за період з 24.07.2014 по 30.12.2014; виписка по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Піреус Банк МКБ» за період з 04.02.2014 по 28.01.2015.
Суд звертає увагу на те, що в переліку досліджуваних документів не зазначено, які саме акти за договором №1/2014 від 10.02.2014 досліджувалися експертом.
В свою чергу, ОСОБА_3 в обґрунтування своєї позиції надано копію договору від 10.02.2014 №1/2014, копії актів щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014, а саме: акти №1/2014 від 28.02.2014, №2/2014 від 31.03.2014, №3/2014 від 30.04.2014, №04/2014 від 30.04.2014, №05/2014 від 26.05.2014, №06/2014 від 26.06.2014, №07/2014 від 11.07.2014), а також оригінали зазначених документів для огляду в судовому засіданні.
Відповідно до розділу 1 договору від 10.02.2014 №1/2014 ТОВ «Пульсар-92» доручає, а ФОП ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з актом №1/2014 від 28.02.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 загальна вартість послуг (юридичної допомоги) за лютий 2014 року склала 35520,00 гривень.
Згідно з актом №2/2014 від 31.03.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 загальна вартість послуг (юридичної допомоги) за березень 2014 року склала 43990,00 гривень.
Згідно з актом №3/2014 від 30.04.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 загальна вартість послуг (юридичної допомоги) за квітень 2014 року склала 65000,00 гривень.
Згідно з актом №04/2014 від 30.04.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 Виконавцем надано додаткові послуги у місті Москва щодо угоди з Автономною некомерційною Організацією «Центр моніторингу і медіації зовнішніх економічних заборгованостей» стосовно повернення дебіторської заборгованості з Узбекистану, вартість яких становить 4018,00 доларів США, що в еквіваленті складало 33 350,00 гривень.
Згідно з актом №05/2014 від 26.05.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 загальна вартість послуг (юридичної допомоги) за травень 2014 року склала 150000,00 гривень.
Згідно з актом №06/2014 від 26.06.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 загальна вартість послуг (юридичної допомоги) за червень 2014 року склала 150000,00 гривень.
Згідно з актом №07/2014 від 11.07.2014 щодо надання послуг згідно договору від 10.02.2014 №1/2014 Виконавцем надано додаткові послуги у місті Астана (Казахстан) у період з 08.07.2014 до 10.07.2014, вартість яких становить 5 000 доларів США, що в еквіваленті складало 41 500,00 гривень.
Оригінали зазначених актів досліджені судом у судовому засіданні, акти підписані ФОП ОСОБА_3 та директором ТОВ «Пульсар-92» ОСОБА_4 з проставленням мокрих печаток.
Загальна вартість наданих ФОП ОСОБА_3 та отриманих ТОВ «Пульсар-92» послуг за договором від 10.02.2014 №1/2014 становить 519360,00 гривень.
Згідно з банківською випискою з поточного рахунку ТОВ «Пульсар-92» НОМЕР_2 в АТ «Піреус Банк МКБ» боржник сплатив ФОП ОСОБА_3 грошові кошти за договором від 10.02.2014 №1/2014 у загальній сумі 488930,00 гривень. Аналогічна сума зазначена у висновку експертизи (стор. 20).
З висновку експертизи №9838/13439 від 21.12.2016 (стор. 19, 20) вбачається, що експертом під час розрахунку розміру заборгованості не досліджувалися, а тому не враховувалися акт №04/2014 від 30.04.2014 щодо надання послуг за договором від 10.02.2014 №1/2014 та акт №07/2014 від 11.07.2014 щодо надання послуг за договором від 10.02.2014 №1/2014, у зв'язку з чим експертом зроблено висновок про наявність дебіторської заборгованості (як різниці між сплаченою ТОВ «Пульсар-92» сумою та вартістю фактично отриманих послуг).
Враховуючи дослідження судом у судовому засіданні оригіналів всіх актів наданих послуг, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_3 відсутня дебіторська заборгованість перед ТОВ «Пульсар-92», оскільки відповідними первинними документами підтверджується факт виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за спірним договором у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Виходячи з сукупного аналізу зазначених норм, факт здійснення господарської операції підтверджується виключно первинними документами. Такими первинними документами щодо купівлі-продажу (поставки) товарів, є договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі тощо; щодо надання послуг та виконання робіт - відповідні акти наданих послуг/виконаних робіт тощо; щодо здійснення розрахунків (руху коштів) - платіжні доручення, касові ордери, банківській виписки.
Бухгалтерський облік здійснюється виключно на підставі первинних документів, а отже є похідним та без наявності самих первинних документів не може підтверджувати або спростовувати факт здійснення господарських операцій. Враховуючи те, що питання організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого органу, відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку залежить виключно від самого суб'єкта господарювання та від правильності внесення інформації на підставі первинних документів відповідальною особою підприємства.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Тобто, відсутність відомостей про господарську операцію у внутрішньому бухгалтерському обліку підприємства за умови наявності відповідних первинних документів, не спростовує таку операцію і не свідчить про відсутність прав та обов'язків сторін, що з неї витікають.
І, навпаки, відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку підприємства за умови відсутності відповідних первинних документів не може свідчити про факт здійснення таких господарських операцій, тобто не підтверджує наявність відповідних прав та обов'язків сторін за такими операціями.
Висновок експертизи не є первинним документом, а тому сам по собі не може свідчити про здійснення господарських операцій за умови відсутності первинних документів.
Крім того, як зазначалося, у вступній частині висновку експертизи №9838/13439 від 21.12.2016 (стор.1,2) навіть відсутній чіткий перелік первинних документів, які досліджувалися експертом, що додатково свідчить про неможливість встановлення факту реального здійснення господарських операцій між сторонами лише на підставі цього висновку.
Як вбачається, у висновку експертизи не міститься точного переліку первинних документів щодо правовідносин з ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим суд не може вважати, що необхідні первинні документи досліджувалися.
Натомість, суд звертає увагу, що експертом досліджувалися регістри бухгалтерського обліку ТОВ «Пульсар-92», і відповідні висновки були зроблені експертом за відсутності первинних документів виключно на підставі відомостей саме бухгалтерського обліку, що є неприпустимим з огляду на вищезазначені положення закону.
Зважаючи на викладене, суд критично ставиться до висновків експертизи, тому зазначені обставини мають бути досліджені судом у загальному порядку.
У розрізі правовідносин між сторонами, в матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують факт надання послуг ФОП ОСОБА_3 (договір від 10.02.2014 №1/2014, акти щодо надання послуг згідно договору №1/2014 від 28.02.2014, №2/2014 від 31.03.2014, №3/2014 від 30.04.2014, №04/2014 від 30.04.2014, №05/2014 від 26.05.2014, №06/2014 від 26.06.2014, №07/2014 від 11.07.2014) та факт оплати цих послуг з боку ТОВ «Пульсар-92» (виписка по рахунку НОМЕР_2 в АТ «Піреус Банк МКБ»).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В результаті дослідження судом первинних документів, що підтверджують факт надання послуг ФОП ОСОБА_3 за договором від 10.02.2014 №1/2014 на загальну суму 519360,00 грн., та первинних документів, що підтверджують факт оплати боржником цих послуг у сумі 488930,00 грн., суд приходить до висновку про відсутність у ФОП ОСОБА_3 дебіторської заборгованості перед ТОВ «Пульсар-92», у зв'язку з чим заява розпорядника майна - керівника боржника задоволенню не підлягає.
Враховуючи відмову судом в задоволенні заяви розпорядника майна-керівника боржника , судові витрати покладаються на боржника.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 73, 74, 86, 91, 98, 104 ГПК України, ст. 1, 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд
Відмовити розпоряднику майна - керівнику боржника в задоволенні його заяви (вх..№ 37971 від 17.11.2017 р.) про стягнення з ФОП ОСОБА_3 дебіторської заборгованості.
Ухвалу направити розпоряднику майна-керівнику боржника, ФОП ОСОБА_3
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2018 р.
Суддя Усатий В.О.