19.02.2018 р. Справа № 914/156/18
Суддя Березяк Н.Є., розглянувши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про зустрічне забезпечення позову, у справі
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Брок», м. Львів,
до відповідача:Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів,
про: визнання договору оренди №563 від 31.12.2016 продовженим.
Представники сторін не викликались.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок» подано до Господарського суду Львівської області позов до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про визнання договору оренди №563 від 31.12.2016 продовженим.
Паралельно позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/156/18 задоволено, заборонено ЛКП «Львівелектротранс» вчиняти будь які дії спрямовані на укладення угод (договорів) чи інших правочинів та передачу (відчуження) зовнішніх площ (зовнішніх частин кузова) трамваїв з номерними знаками: КТ4 СУ №1072, КТ4 СУ №1156, КТ4 СУ №1162, КТ4 СУ №1168, КТ4 СУ №1166, КТ4 СУ №1171, КТ4 СУ №1129, КТ4 СУ №1101, КТ4 СУ №1139, КТ4 СУ №1119, КТ4 СУ №1104, КТ4 СУ №1089, КТ4 СУ №1047, КТ4 СУ №1025, КТ4 СУ №1128, КТ4 СУ №1108, КТ4 СУ №1031, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж існуючих рекламних зображень чи нанесення нових рекламних зображень на зовнішні площі вищезазначених трамваїв до вирішення цієї справи по суті.
07 лютого 2018 року Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» подано до суду заяву про зустрічне забезпечення позову. Подану заяву відповідач обґрунтовує тим, що при вжитті заходів до забезпечення позову необхідно дотримуватись належного, заснованого на законі, балансу законних інтересів усіх учасників судового процесу. Крім того, заявник, вказує, що суд приймаючи ухвалу про забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, позбавив останнього можливості реалізовувати свої права, передбачені законодавством, зокрема, право на використання власного майна на свій розсуд.
Одним із основних аргументів поданої заяви про зустрічне забезпечення, про який вказує відповідач є факт існування суттєво занижених цін оренди за одиницю рекламних площ згідно договору оренди зовнішніх площ під розміщення реклами №563 від 30.12.2016 (надалі Договір) у порівнянні з ринковою ціною, що вбачається з роздруківок протоколів електронних торгів з веб-сайту електронних торгів.
Так, заявник вказує, що 15.01.2018 відбулись електронні торги щодо 12 лотів з наступними результатами (№ лоту, переможець та сума):
- Лот №2 на суму 160200,00 грн. за 15 одиниць рекламних площ - ПП «Західно Українська Рекламна Компанія «АртПром»;
- Лот №3 на суму 180100,00 грн. за 15 одиниць рекламних площ трамваїв - ПП «Західно Українська Рекламна Компанія «АртПром»;
- Лот №4 на суму 70000,00 грн. за 5 одиниць рекламних площ трамваїв - ПП «Західно Українська Рекламна Компанія «АртПром»;
- Лот №9 на суму 30750,00 грн. за 3 одиниці рекламних площ трамваїв - ПП «Західно Українська Рекламна Компанія «АртПром»;
- Лот №10 на суму 40530,00 грн. за 3 одиниці рекламних площ трамваїв - ТзОВ «УКРМЕДІАТРЕНД»;
- Лот №11 на суму 37010,00 грн. за 3 одиниці рекламних площ трамваїв - ФОП ОСОБА_1
Щодо решти лотів 1, 5, 6, 7, 8, 12 результати електронних торгів були скасовані у зв'язку з не підписанням переможцями торгів відповідних протоколів, зокрема: по лоту №1 ПП «Західно Українська Рекламна Компанія «АртПром»; по лоту №5 - ТзОВ «БРОК»; по лотах №6, 7, 8, 12 - ПП «Карна».
Таким чином, враховуючи результати аукціонів, відповідач визначив середню ринкову вартість ціни за одиницю рекламної площі трамваю, беручи до уваги підписані протоколи електронних торгів щодо 44 трамваїв на загальну суму 518590,00 грн. або в середньому 11786,14 грн. за одиницю протягом одного місяця оренди.
З огляду на строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження в суді першої інстанції, а також ймовірного апеляційного розгляду справи, рішення у даній справі може набрати законної сили не раніше кінця травня - початку червня 2018 року, заявник вказує, що протягом 6 місяців не матиме можливості отримувати належні (за ринковою ціною) доходи від надання в оренду рекламних площ, дії щодо яких були заборонені судом. Тому просить постановити ухвалу про зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі 1596821,90 грн. = 1001821,90 грн. + 595000,00 грн.( з яких: 1001821,90 грн. = 11786,14 грн. * 5 місяців прострочення * 17 місяців - збитки відповідача від дій позивача по забезпеченню позову; неустойка 3500,00 грн. (тариф згідно Договору) * 17 (кількість одиниць рекламних площ під забороною) * 2 (подвійний розмір орендної плати) * 5 (місяців прострочення) = 595000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору оренди зовнішніх площ транспортних засобів під розміщення реклами №563 від 31.12.2016 укладеного між ТзОВ «Брок» та ЛКП «Львівелектротранс» продовженим до 31.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.02.2018. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/156/18 заяву про забезпечення позову задоволено, заборонено ЛКП «Львівелектротранс» вчиняти будь які дії спрямовані на укладення угод (договорів) чи інших правочинів та передачу (відчуження) зовнішніх площ (зовнішніх частин кузова) трамваїв з номерними знаками: КТ4 СУ №1072, КТ4 СУ №1156, КТ4 СУ №1162, КТ4 СУ №1168, КТ4 СУ №1166, КТ4 СУ №1171, КТ4 СУ №1129, КТ4 СУ №1101, КТ4 СУ №1139, КТ4 СУ №1119, КТ4 СУ №1104, КТ4 СУ №1089, КТ4 СУ №1047, КТ4 СУ №1025, КТ4 СУ №1128, КТ4 СУ №1108, КТ4 СУ №1031, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж існуючих рекламних зображень чи нанесення нових рекламних зображень на зовнішні площі вищезазначених трамваїв до вирішення цієї справи по суті.
В обґрунтування своєї заяви про зустрічне забезпечення, відповідач вказує, про те, що враховуючи розумні строки розгляду справи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, а також ймовірний перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, він буде позбавлений права на отримання прибутку від свого майна, на яке накладено заборону судом у даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідач просить постановити ухвалу про зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі 1596821,90 грн., з яких: 1001821,90 грн. збитки відповідача від дій позивача по забезпеченню позову та 595000,00 грн. неустойка в подвійному розмірі від орендної плати).
Розглянувши вимоги за поданою заявою, суд вказує наступне.
Частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник визначає середню вартість за одну одиницю рекламної площі трамваїв, взявши за основу аукціони, які відбулись, та по яких підписано протоколи електронних торгів. Однак, суд звертає увагу ЛКП «Львівелектротранс», що при здійсненні відповідних розрахунків до уваги взято зовсім інші трамваї, ніж ті, що виступають предметом оспорюваного договору, а відтак, відповідні суми не можуть вважатись обґрунтованими та братись для визначення вартості можливих понесених збитків за спірним договором, в розуміння статей 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо нарахування неустойки, заявник вказує, що у випадку настання обставин передбачених частини 1 статті 146 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якою встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Частиною першою статті 549 Цивільного кодекс України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодекс України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи наведені обґрунтування заявленої неустойки, вимоги заявника щодо зустрічного забезпечення у вигляді неустойки є передчасними та спрямовані не на відновлення порушеного права та інтересу у зв'язку з прийнятим забезпеченням позову, а спрямовані на задоволення окремих вимог, які можуть розглядатись в межах іншої (окремої) справи, після набрання рішенням у даній справі законної сили.
Крім того, суд зазначає заявнику, що предметом позову є визнання договору продовженим, предметом забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти будь які дії спрямовані на укладення угод (договорів) чи інших правочинів та передачу (відчуження) зовнішніх площ (зовнішніх частин кузова) трамваїв з номерними знаками: КТ4 СУ №1072, КТ4 СУ №1156, КТ4 СУ №1162, КТ4 СУ №1168, КТ4 СУ №1166, КТ4 СУ №1171, КТ4 СУ №1129, КТ4 СУ №1101, КТ4 СУ №1139, КТ4 СУ №1119, КТ4 СУ №1104, КТ4 СУ №1089, КТ4 СУ №1047, КТ4 СУ №1025, КТ4 СУ №1128, КТ4 СУ №1108, КТ4 СУ №1031, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж існуючих рекламних зображень чи нанесення нових рекламних зображень на зовнішні площі вищезазначених трамваїв до вирішення цієї справи по суті.
Як зазначалось вище, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).
При вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і зустрічним забезпеченням та предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід зустрічного забезпечення забезпечити фактичне виконання судового рішення у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.
Постановляючи ухвалу про зустрічне забезпечення, суд також враховує адекватність заходу зустрічного забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу зустрічного забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та майнових наслідків, які можуть наступити для позивача. Обрані заходи зустрічного забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Так, суд розглянувши вимоги заявника щодо зустрічного забезпечення, враховуючи доводи заявника, пов'язаність заходів забезпечення із заходами зустрічного забезпечення, про які просить відповідач, для з'ясування дійсних обставин справи, з метою захисту прав та інтересів учасників процесу, наявності обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів зустрічного забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про зустрічне забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Постановляючи дану ухвалу, суд бере до уваги наступне:
1. тариф на надання послуг з розміщення реклами на зовнішніх поверхнях транспортних засобів, чинний на час укладення оспорюваного Договору, що встановлюється Сторонами у Додатку №1 (частина 2 розділу 3 Договору). Згідно з пунктом 1 Додатку №1 до оспорюваного Договору ціна оренди зовнішніх площ транспортних засобів під розміщення реклами протягом одного місяця на львівському електротранспорті у 2017 році на одному рухомому складі марки трамвая КТ-4 СУ/Д складає 3500,00 грн.
2. кількість наданих в оренду та на, які накладено судом заборону трамваїв - 17 одиниць.
Постановляючи дану ухвалу, суд зобов'язує позивача - ТзОВ «Брок» відповідно до умов оспорюваного Договору оренди зовнішніх площ транспортних засобів під розміщення реклами №563 від 30.12.2016 здійснювати відповідні орендні платежі до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про зустрічне забезпечення - задоволити частково.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Брок» (ідентифікаційний код 20833498; адреса: 79053, АДРЕСА_1) відповідно до умов Договору оренди зовнішніх площ транспортних засобів під розміщення реклами №563 від 30.12.2016 року здійснювати на рахунок Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (ідентифікаційний код 03328406; адреса: 79012, місто Львів, вулиця Академіка Сахарова, будинок 2) щомісячно відповідні орендні платежі в розмірі 59500,00 грн. (3500,00 х 17) до 20 числа наступного за звітним місяця - до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 19.02.2018 року та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
4. Ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття.
5. Стягувачем за цією ухвалою є: Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» (ідентифікаційний код 03328406; адреса: 79012, місто Львів, вулиця Академіка Сахарова, будинок 2).
6. Боржником за цією ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Брок» (ідентифікаційний код 20833498; адреса: 79053, АДРЕСА_1).
Суддя Березяк Н.Є.