Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 лютого 2018 р. № 820/113/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,
представника позивача - Шпіньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 820/113/17 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок та всі передбачені до цього документи щодо виплати мені одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв'язку встановлення мені інвалідності внаслідок захворювання, яке отримане при виконанні обов'язків військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок та всі передбачені до цього документи щодо виплати мені одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначенім і виплат одноразової грошової допомоги" у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв'язку встановлення мені інвалідності внаслідок захворювання, яке отримане при виконанні обов'язків військової служби;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у визначений судом строк з дня набрання ним чинності.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з листопада 1985 року по квітень 1987 року він приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан. 24.09.2014 йому встановлена третя група інвалідності безстроково. 06.07.2017 він звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", проте йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що первинно ОСОБА_1 встановлена інвалідність до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.04.1994, 24.09.2014 йому встановлена третя група інвалідності безстроково. У зв'язку із тим, що група інвалідності та її причинний зв'язок не змінювався протягом 1994-2014 років, у позивача відсутнє право на призначення одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову строкову службу в Збройних Силах в період з 13 листопада 1985 року по 21 квітня 1987 року та приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у вищезазначений період.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 встановлено ІІІ група інвалідності.
Відповідно до направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 19.09.2014, ОСОБА_1 інвалід ІІІ групи у зв'язку із наявністю захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби.
Крім того, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 702570 від 24.09.2014 причиною інвалідності ОСОБА_1 є захворювання отримане при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Так, судом встановлено, що у період з 13.11.1985 по 21.04.1987 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах та прав участь у бойових діях в п. Афганістан, що підтверджується довідкою військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовим квитком НОМЕР_1 .
06 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, відповідно до якої просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у зв'язку із встановленням безстроково інвалідності з 01.10.2014, що отримана внаслідок виконання військового обов'язку на території Республіки Афганістан.
Судом встановлено, що Харківський обласний військовий комісаріат листом від 27.10.2017 № 2699/ВСЗ повідомив про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що первинно ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби з 13.04.1994, до набуття чинності Закону України від 4 квітня 2006 року № 33597-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992, відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втраті працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" передбачено, що допомога, яка не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пустку 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втраті працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Так, правовою підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги в порядку статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є відповідний висновок МСЕК.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби з 13.04.1994.
Зазначене підтверджується направленням на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 19.09.2014, а також не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
Під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 підтверджено ІІІ групу інвалідності внаслідок цієї ж причини та встановлено її довічно (довідка МСЕК серія 10 ААБ № 702570 від 24.09.2014).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Враховуючи, що група інвалідності та її причинний зв'язок не змінені з 1994 року, суд приходить до висновку про неможливість реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги після спливу трирічного строку з дня встановлення інвалідності, як передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та набрання чинності законом з 01.01.2014.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Харківського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2018 року.
Суддя Д.А.Волошин