Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 лютого 2018 р. № 820/5045/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Кононовій О.О.,
за участю представників сторін:
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до третя особа:ОСОБА_2 центральної міської лікарні ОСОБА_2 міська рада Харківської області
прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 центральної міської лікарні (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ЦМЛ, лікарня), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 міська рада Харківської області (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_2), в якій просить суд:
- зупинити повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель ОСОБА_2 центральної міської лікарні, за адресами: Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний 5/4, вул. Пушкінська та пров. Олександрівський, 29/2, вул. Покровська, 24 та 34, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний, 5/7, та зобов'язати ОСОБА_2 центральну міську лікарню негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;
- покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою від 16.01.2018 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 міську раду Харківської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в результаті проведення позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки в ОСОБА_2 центральній міській лікарні, за адресами: Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний 5/4, вул. Пушкінська та пров. Олександрівський, 29/2, вул. Покровська, 24 та 34, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний, 5/7, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі з огляду на наступне. ОСОБА_2 центральна міська лікарня є комунальним закладом охорони здоров'я ОСОБА_2 міської ради, що надає медичну допомогу населенню міста Ізюм, Ізюмського району, прилеглих районів, тимчасово переміщеним особам, є неприбутковою установою, майно лікарні є комунальною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління. Засновником ОСОБА_2 центральної міської лікарні є ОСОБА_2 міська рада, уповноваженим органом засновника є виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради; вид діяльності - діяльність лікарняних закладів.
На території лікарняного містечка знаходиться незавершений будівництвом об'єкт, який планується добудувати з метою розміщення в ньому дитячого поліклінічного відділення, адміністративних приміщень, що дасть змогу відмовитись від використання застарілих будівель.
Всі вище наведене факти, врахування того, що в будівлях з дерев'яними конструкціями дахів горищних приміщень відсутні відкритий вогонь, паливно-мастильні та легкозаймисті суміші, відсутність достатньої кількості грошових коштів на придбання медикаментів не дозволяють виконати припис №189 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 17.10.2017 р., наданого за актом перевірки від 17.10.2017 року №330, негайно.
Як вказує відповідач, терміни виконання припису, - до 25 грудня 2017 року, тобто адміністративний позов поданий раніше, що не відповідає вимогам п.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства.
Також вказує, що місто Ізюм віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а відтак, згідно розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р всі планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання, розташованих на території міста Ізюм заборонені.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом надати відзив не скористався, заяв про розгляд справи без участі представника або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 центральна міська лікарня є комунальним закладом охорони здоров'я ОСОБА_2 міської ради, що надає медичну допомогу населенню міста Ізюм, Ізюмського району, прилеглих районів, тимчасово переміщеним особам. Засновником ОСОБА_2 центральної міської лікарні є ОСОБА_2 міська рада, уповноваженим органом засновника є виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради; вид діяльності - діяльність лікарняних закладів.
ОСОБА_2 центральна міська лікарня є неприбутковою установою.
ОСОБА_2 центральної міської лікарні є комунальною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління.
Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 року №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 05.10.2017 року №58 «Про проведення позапланових перевірок об'єктів», посвідчення на проведення перевірки від 11.10.2017 року №348 ОСОБА_2 районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (а.с. 14,17).
Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №330 (а.с.18-23).
В ході перевірки будівель ОСОБА_2 центральної міської лікарні, за адресами: Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний 5/4, вул. Пушкінська та пров. Олександрівський, 29/2, вул. Покровська, 24 та 34, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний, 5/7, було встановлено, що вони експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей , а саме:
- кількість евакуаційних виходів з приміщень першого поверху стаціонару не відповідає вимогам будівельних норм і правил та допускається розміщення на шляхах евакуації приміщення аптечного пункту;
- кількість евакуаційних виходів з приміщень першого поверху стаціонару не відповідає вимогам будівельних норм і правил, у зв'язку з розміщенням на шляхах евакуації приміщення гардеробу;
- дерев'яні конструкції дахів горищних приміщень будівель ОСОБА_2 ЦМЛ не піддано вогнезахисному оброблянню;
- приміщення управління, дитячої поліклініки, харчоблоку, пральні, архіву та гаражних боксів не обладнані установкою АПС;
- не проведено капітальний ремонт установки автоматичної пожежної сигналізації в приміщеннях головного корпусу, актового залу, інфекційного відділення, бухгалтерського корпусу, гінекологічного відділення, дорослої поліклініки, стоматологічної поліклініки та зубопротезного відділення;
- у сходових клітинах поліклініки для дорослих та в дитячій поліклініці допускається розміщення підсобних приміщень;
- приміщення ОСОБА_2 ЦМЛ не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;
- не здійснено технічне обслуговування вогнегасників;
- будівлі та споруди ОСОБА_2 ЦМЛ не обладнані евакуаційним освітленням на шляхах евакуації від незалежного джерела живлення;
- внутрішні пожежні крани будівель та приміщень ОСОБА_2 ЦМЛ не в повному обсязі обладнані пожежними рукавами, стволами однакового діаметру та важелями для полегшення відкриття;
- внутрішні пожежні крани в приміщенні поліклініки ОСОБА_2 ЦМЛ не розміщені в навісних шафках та не обладнані пожежними рукавами, стволами однакового діаметру та важелями для полегшення відкриття;
- пожежні щити не в повному обсязі укомплектовані протипожежним інвентарем: вогнегасники - 3 піт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт;
- захист будівель ОСОБА_2 ЦМЛ від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38.-2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
На підставі висновків акту перевірки, було видано припис № 189 від 17.10.2017 року "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту", яким з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідно до статті 67 Кодексу цивільного захисту України, пункту 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого ПКМУ від 16 грудня 2015 року №1052, вимагається вжити ряд заходів з зазначенням строку такого виконання до 25.12.2017 року (а.с. 34 - 37).
Тобто, усі вказані вище порушення зазначені в акті проведення перевірки створюють небезпеку для життя і здоров'я людей.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Судом встановлено, що перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 року №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 05.10.2017 року №58 «Про проведення позапланових перевірок об'єктів», посвідчення на проведення перевірки від 11.10.2017 року №348 ОСОБА_2 районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №330.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Пунктом 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна визначено, що подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Приписами пункту 4 “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
З огляду на те, що відповідачем не усунуті в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає, що є всі підстави для зупинення повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель ОСОБА_2 центральної міської лікарні (64300, Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, буд.2, код ЄДРПОУ 02003304) за адресами: Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний 5/4, вул. Пушкінська та пров. Олександрівський, 29/2, вул. Покровська, 24 та 34, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний, 5/7, а відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_2 центральної міської лікарні негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 8, ч. 1 ст. 4 КАСУ позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно ч. 4 ст. 5 КАСУ суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктом 5 ч. 4 ст. 46 КАСУ громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено право суб'єкта владних повноважень - позивача звертатися до суду із позовною заявою про зобов'язання негайно припинити використання будівель з метою проведення будь - якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, то у цій позовній вимозі позивачу слід відмовити.
З огляду на набрання чинності 15.12.2017 року новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відповідно до ст. 371 вказаного кодексу не входить до переліку рішень суду, які виконуються негайно, а відтак клопотання про допущення рішення суду до негайного виконання не підлягає задоволенню.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до ОСОБА_2 центральної міської лікарні, третя особа - ОСОБА_2 міська рада Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити частково.
Зупинити повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель ОСОБА_2 центральної міської лікарні (64300, Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, буд.2, код ЄДРПОУ 02003304) за адресами: Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний 5/4, вул. Пушкінська та пров. Олександрівський, 29/2, вул. Покровська, 24 та 34, вул. Залікарняна та пров. Залікарняний, 5/7.
Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) обов'язок щодо забезпечення виконання рішення.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12 лютого 2018 року
Суддя Бадюков Ю.В.