Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 лютого 2018 р. справа № 820/6390/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм,Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 40387920) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( вул. Степанова, буд. 18,м. Ізюм, Харківська область, 64309, код 439012705) про стягнення заборгованості, -
Позивач, Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 1577,23 грн. (станом на 11.12.2017 року) та видати виконавчий лист.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 1577,23 грн. зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка самостійно ним не сплачена, а відтак підлягає стягненню у судовому порядку.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. Копія ухвали про відкриття провадження від 30.11.2017 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, ним не була отримана з незалежних від суду причин.
У відповідності до приписів п. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2011 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 17, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, ст.ст.6,7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є, зокрема, для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Статтею 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"№2464-VI встановлено, що обов'язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладений на Пенсійний фонд та його територіальні органи, яким згідно п.7 ст.13 Закону надане право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, а також згідно п.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону заборгованість по страховим внескам.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 1577,23 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 5).
У відповідності до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі картки особового рахунку платника винесено вимогу про сплату боргу від 08.01.2014 року № Ф-1815-У, яка була направлена на адресу боржника та отримана останнім 14.11.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до положень абз. 8 ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
У відповідності до п. 8.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи вищезазначені положення п.8.3. Інструкції, вимога вважається такою, що була вручена відповідачу, доказів оскарження чи скасування вказаного рішення матеріали справи не містять, отже вимога про сплату боргу є узгодженою.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 всупереч вищезазначеним нормам права не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1577, 23 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України в особі відповідного пенсійного органу по відшкодуванню виплаченої страхових внесків у розмірі 1577, 23 грн. (станом на 2017 рік)
Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів самостійної сплати відповідачем у встановлений законодавством строк заборгованості у розмірі 1577, 23 грн. по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1577, 23 грн.
З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм,Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 40387920) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Степанова, буд. 18,м. Ізюм, Харківська область, 64309, код 439012705) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Степанова, буд. 18, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код 439012705) на користь Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 40387920) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 1577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 23 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.