Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 лютого 2018 р. № 820/74/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у здійсненні їй перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріального допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області № 03-55/217 від 12 жовтня 2017 року та скасувати рішення без номеру від 24.10.2017 Слобідського відділу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкові в цій частині; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90 % з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 липня 2017 року, за мінусом суми нарахованої за листопад 2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 33146,67 грн. на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області № 03-55/217 від 12 жовтня 2017 року.
Ухвалою судді від 10.01.2018 було відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.
Відповідачем 17.01.2018 подано відзив на адміністративний позов, в якому він просив залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1
Згідно частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (п.2 ч.1 ст.263 КАС України).
Як встановлено ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов наступного.
З матерівалів справи вбачається, що рішенням ОСОБА_2 Правосуддя від 11 липня 2017 року № 2005/0/15-17 у зв?язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 4 частини 6 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивача - ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Апеляційного суду Харківської області, а наказом голови Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2017 відраховано зі штату суду.
Після звільнення ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському Слобідському відділі Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати судді у відставці.
17 жовтня 2017 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді, починаючи з моменту виникнення права на перерахунок, а саме - з 26 липня 2017 року в розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідні посаді.
До заяви також надано довідку Апеляційного суду Харківської області № 03-55/177 від 12.10.2017 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка наявна в матеріалах справи (а.с.20).
З витягу з рішення Слобідського відділу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 24.10.2017 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви від 17.10.2017 по довідці № 03-55/177 від 12.10.2017 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги до відпустки, оскільки згідно ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді судді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначено, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч.3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.
В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Крім того, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453- УІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.
До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-УІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З правил діючої Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати" вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.
З наявних в матеріалах справи довідки Апеляційного суду Харківської області № 3-55/217 від 12 жовтня 2017 року та листа № 03-55/218 від 12.10.2017 вбачається, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, включена в оподатковуваний дохід судді та входить до фонду оплати праці, тобто є складовою винагороди судді (а.с.26, 27).
Крім того, згідно зі ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Наведений правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу суддівської винагороди, з якого обчислюється пенсія, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачеві у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
Крім того, Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.10.2017 в добровільному порядку було проведено відповідний перерахунок розміру довічного утримання за листопад 2017 року (з урахуванням матеріальної допомоги), проте рішенням відповідача від 24.10.2017 у перерахунку пенсії було відмовлено.
У Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).
Таким чином, посилання відповідача на те, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для врахування її при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні, є помилковими.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, оскільки з допомоги на оздоровлення, яка виплачується суддям під час надання щорічної відпустки, утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначена допомога підлягає включенню до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів обґрунтованості відмови у перерахунку та виплати позивачу щомісячного грошово утримання у розмірі 90 % з включенням суми матеріальної допомоги, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріального допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області № 03-55/217 від 12 жовтня 2017 року та скасувати рішення без номеру від 24.10.2017 Слобідського відділу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкові в цій частині.
Зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90 % з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 липня 2017 року, за мінусом суми нарахованої за листопад 2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 33146,67 грн. на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області № 03-55/217 від 12 жовтня 2017 року.
Стягнути зі Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ: 41247824, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт: МТ 234710, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,88 грн. (сімсот чотири гривні 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Єгупенко