Справа № 819/66/18
12 лютого 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням віку на 10 років, починаючи з 24.06.2017.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування інших первинних документів, які підтверджують статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою суду від 19.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у відзиві на позов, поданий до суду 29.01.2018 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, вказував, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, однак у військовому квитку не конкретизована кількість днів безпосередньої роботи, а архівна довідка не конкретизує ім'я та по батькові особи, яка зазначена у ній. Тому, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії позивачеві.
Ухвалою суду від 31.01.2018 року на підставі ст.ст. 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на 12 лютого 2018 року.
В судове засідання призначене на 12 лютого 2018 року представники сторін не з'явилися та подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
З врахуванням викладеного, суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням другої категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС серія НОМЕР_1 , виданого 10.11.2000 (аркуш справи 12).
Відповідно до запису у військовому квитку НОМЕР_2 від 18.11.1985 позивач з 18.10.1986 по 31.10.1986 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (аркуш справи 13-14).
Згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони РФ № 4163 від 27.08.1998 року відповідно до наказів №462 оперативної групи особливої зони (ст. ЧАЕС) - військова частина НОМЕР_3 , рядовий ОСОБА_1 виконував роботи на ЧАЕС 18.10, 19.10, 20.10, 21.10, 23.10, 25.10, 28.10, 30.10, 31.10.1986 (аркуш справи 15).
Факт військової служби в Збройних Силах в період з 14.11.1985 по 19.12.1987 підтверджується довідкою № 306, виданою 18.09.2017 р. Чортківським об'єднаним міським військовим комісаріатом (аркуш справи 16).
Після досягнення 50-річного віку 18.09.2017 позивач звернувся до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Протоколом від 13.10.2017 №40 відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії у зв'язку з тим, що поданих документів заявником недостатньо для визначення права на пенсію (аркуш справи 10-11).
Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, що визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі Закон № 796).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 796 встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Згідно із ст. 10 Закону № 796, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до ст. 55 Закону № 796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менш, ніж 5 календарних днів, передбачено зменшення пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зменшення пенсійного віку на 8 років ; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві не менше 14 календарних днів у 1986 році зменшення пенсійного віку на 5 років.
Статтею 15 Закону № 796 визначено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону № 796, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані «Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (надалі Порядок № 51).
Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Суд також наголошує, що у відповідності до п. 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документи, які засвідчують особливий статус особи за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зазначеними нормативно-правовими актами визначено перелік документів, які підтверджують участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема до них відносяться довідки архівних установ, військові квитки або довідки командирів військових частин.
Щодо посилання відповідачем у відзиві на позов, що у військовому квитку не конкретизовано кількість днів безпосередньої роботи, а архівна довідка не конкретизує ім'я та по батькові особи, яка зазначена у ній, як на підставу обґрунтованості відмови у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, суд зазначає про таке.
Як випливає із запису у військовому квитку НОМЕР_2 від 18.11.1985 позивач з 18.10.1986 по 31.10.1986 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто 9 днів.
Щодо архівної довідки, яка не конкретизує ім'я та по батькові особи, суд зазначає, що інформація надавалась на запит, саме ОСОБА_1 . Крім того, в даному випадку для встановлення відповідного статусу суб'єктом владних повноважень може використовуватись не конкретний документ, а один із перелічених документів, або декілька документів в їх сукупності. Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду від 12.05.2016 К/800/31659/15 (справа № 823/758/15).
Отже, статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 підтверджується дослідженими письмовими доказами, що і не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує, що заперечуючи проти позову за правилами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачами не надано доказів визнання нечинним, у встановленому законом порядку посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» позивача.
З урахуванням норм права та установлених обставин, суд дійшов до висновку, що мотиви, наведені відповідачем у його рішенні про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку є необґрунтованою та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Частина 2 статті 245 КАС надає суду повноваження у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта (яким в даному випадку є рішення про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку) з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Використовуючи описані повноваження, при обранні способу захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області викладеного в протоколі №40 від 13.10.2017 щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 та зобов'язати Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням віку на 10 років, починаючи з 24.06.2017.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул.. Шевченка, 34, код ЄДРПОУ 21156338) викладене в протоколі №40 від 13.10.2017 щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 (48531, Тернопільська область, Чортківський район, с. Сл. Джуринська, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
2. Зобов'язати Чортківське обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул.. Шевченка, 34, код ЄДРПОУ 21156338) призначити ОСОБА_1 (48531, Тернопільська область, Чортківський район, с. Сл. Джуринська, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням віку на 10 років, починаючи з 24.06.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2018 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.