19 лютого 2018 р. Справа № 818/61/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації, третя особа: Конотопське управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не виконується судове рішення, яким стягнуто на користь позивача недоплачену одноразову щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2009 рік. Такою бездіяльністю йому заподіяно моральних страждань. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області №577/49/13, провадження №6-а/577/2/13 від 10.01.2013 по справі №2-1285/2010 від 10.06.2010 по проведенню відповідних виплат за 2009 рік з урахуванням виплачених коштів та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 101 394,30 грн..
Відповідач подав відзив проти позову, де вказує, що управління лише забезпечує виплату коштів, які отримує від розпорядника - Міністерства соціальної політики. Рішення про стягнення коштів з державного бюджету виконуються органами казначейства. Враховуючи відсутність вини відповідача у невиконанні судового рішення підстави для стягнення моральної шкоди відсутні. Позивач не звернувся у встановленому законом порядку та у встановлений строк до казначейства з приводу виконання судового рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що в судовому рішенні кошти стягнуті саме з відповідача, а у виконавчому листі у справі №6а/577/2/13 саме управління вказано боржником.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14.06.2010 у справі №2-1285/2010 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Конотопської РДА на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2009 рік, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням здійснених ОСОБА_1 виплат, а саме: стягнути недоплачену щорічну разову грошову допомогу в розмірі 2150 грн. (а.с.8-9). ОСОБА_1 звертався з виконавчим листом до виконавчої служби про примусове виконання рішення суду, однак у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, оскільки у виконавчому листі був відсутній ідентифікаційний код. Згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2013 у справі №577/49/13 провадження № 6-а/577/2/13 вказана помилка була виправлена шляхом зазначення у виконавчому листі ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с.11). 27.03.2013 Конотопським міськрайонним судом видано новий виконавчий лист №6а/577/2/2013 про стягнення з УСЗН Конотопської РДА на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги. При цьому виконавчий лист №2-1285/2010, виданий 16.11.2012, визнано недійсним (а.с. 12).
Позивач протягом 2013 року неодноразово звертався до Конотопського управління державної казначейської служби та до відповідача з вказаним виконавчим листом про примусове виконання рішення суду. Однак, виконавчий лист був повернутий позивачу, оскільки у постанові суду та виконавчому листі не вказана сума, що підлягає стягненню на користь позивача, а також не вказаний ідентифікаційний номер відповідача. Після цього позивач неодноразово звертався до Конотопської районної державної адміністрації за інформацією про строки виконання рішення суду. Проте, на момент звернення до суду рішення суду залишається не виконаним.
Згідно зі ст. 370 КАС України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 372 КАС України в редакції, чинній на час звернення з позовом, встановлений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах. Так, відповідно до ч.ч. 2,4,5 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням рішень в адміністративних справах - це зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та шляхом вирішення і розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності до органу ДВС (стаття 287 КАС України).
Так, відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. В такому випадку розгляд заяви проводиться за правилами, встановленими статтею 383 КАС України. Аналіз положень статті 383 КАС України та статті 2 цього Кодексу свідчить, що позов, який направлений на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконанням судового рішення. З огляду на наведені вище норми, суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є звернення до суду першої інстанції із заявою про визнання неправомірними дій відповідача, в рамках процедури судового контролю, в порядку, передбаченому ст.ст. 382,383 КАС України (статтею 267 КАС України в редакції, що була чинною до 15.12.2017), оскільки обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 19.03.1997 року по справі "Горнсбі проти Греції", суд вважає, що даний спір, який склався з приводу невиконання Управлінням соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації судового рішення, не може бути розглянутий судом як новий, в порядку нового позовного провадження. Оскільки звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав не передбачений чинним законодавством спосіб захисту своїх порушених прав, який не забезпечує відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2
Враховуючи відмову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності по невиконанню рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №577/49/13, провадження №6-а/577/2/13 від 10.01.2013, №2-1285/2010 від 14.06.2010 по проведенню виплат позивачу за період з 2009 року протиправною, стягнення моральної шкоди в сумі 101 394 грн. - відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко