14 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2198/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання наказу нечинним та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання нечинним наказу №42/2 від 01 червня 2016 року в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахунку коштів на рахунок № 26203520201301 на ім'я ОСОБА_1 на загальну суму 15000 грн та зобов'язання включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу" № 26203520201301 за договором № 980-024-000235679 від 10 травня 2016 року у розмірі 15000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито.
Ухвалою суду від 18 січня 2018 року в ході підготовчого провадження витребувано від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2: 1) засвідчені належним чином копії: рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Михайлівський" до категорії неплатоспроможних"; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський"; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.06.2016 №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський"; рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку"; рішення виконавчої дирекції Фонду, яким визначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ; заяв ОСОБА_1 щодо повернення коштів за договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу" № 26203520201301, а також відповідей на вказані звернення; рішення (витягу з рішення) № 42/2 від 01.06.2016 щодо переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр": 19.05.2016 в сумі 15000 грн на рахунок № 26203520201301, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), доказів повідомлення позивача про вказане рішення; 2) довідку про стан рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у ПАТ "Банк Михайлівський", виписку з таких рахунків станом на дату судового засідання; 3) відомості про включення (невключення) рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню ( витяг з такого переліку).
Судом встановлено строк для надання витребуваних документів до 30 січня 2018 року.
Ухвалу суду від 18 січня 2018 року відповідач отримав 25 січня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 59/
В ході підготовчого засідання 01 лютого 2018 року судом встановлено, що відповідачем витребувані докази не надано, про причини їх неподання суд не повідомлено, у зв'язку з чим відкладено підготовче засідання до 11 год. 30 хв. 14 лютого 2018 року.
У підготовче засідання 14 лютого 2018 року відповідач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Судом встановлено, що станом на 14 лютого 2018 року відповідачем не надано до суду доказів, витребуваних ухвалою суду від 18 січня 2018 року.
Згідно із частиною 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Всупереч вимогам частини 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали не повідомлено суд про відсутність можливості подати докази, які витребувано судом, або відсутність можливості подати такі докази у встановлені строки. При цьому в ухвалі від 18 січня 2018 року відповідачу роз'яснювався обов'язок, визначений частиною 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також відповідачем не повідомлено суду поважних причин неподання доказів, витребуваних ухвалою суду від 18 січня 2018 року.
За приписами частини 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За змістом частини 1 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною 5 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Беручи до уваги те, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не повідомлено суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також не подано такі докази без поважних причин, що призвело до затягування строків розгляду справи, і ухвалами від 01 лютого 2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України, у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 1762 грн.
Керуючись статтями 144, 145, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Застосувати до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнути із Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, 04053) штраф у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні на користь Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 26255795).
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Роз'яснити, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Роз'яснити також, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повний текст ухвали складено 15 лютого 2018 року.
Суддя М.В. Довгопол