15 лютого 2018 року м. Рівне №817/2212/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій.
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача починаючи з 13.12.2017 провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
Ухвалою суду від 16.01.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є потерпілою особою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Вважає неправомірним обчислення розміру пенсії без її збільшення на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим 13.12.2017 вона звернулася до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про перегляд розміру його пенсії. Відповідач надіслав відповідь про відмову в перерахунку пенсії, оскільки пенсію позивачу призначено за віком. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 29.01.2018 подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку є безпідставними. Зазначає, що статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Водночас вважає, що позивачу розрахунок та підвищення до пенсії проведено відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індивідуальних коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати особи, а також показника середньої заробітної плати по країні, який, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Відповідач повідомляє, що частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи, частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Разом з тим, розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та із заробітної плати за 12 місяців роботи з урахуванням норм пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», становитиме значно менший, ніж виплачується на даний час позивачеві, а тому підстав для застосування такого порядку обчислення пенсії у відповідача немає. На підставі вищенаведеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 має статус громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (4 категорія), що стверджується посвідченням НОМЕР_2, виданого 06.02.1995 (а.с.9).
Позивач перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж позивача з 01.07.2000 складає 13 років 11 місяців 1 день. Загальний стаж роботи позивача складає 32 роки 11 місяців 1 день, доплата за понаднормовий стаж складає 29,04 грн., яка врахована до загального розміру пенсії, згідно із копії розпорядження №122068 від 14.12.2017 (а.с.13).
Листом від 14.12.2017 №3456/ф-711 відповідач на звернення позивача від 13.12.2017 відмовив у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Згідно із частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону №1058-ІV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) або спеціальним законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII).
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Згідно із статтею 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Крім того, як встановлено частиною другою статті 56 Закону України №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Так, наявними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку згідно із статтею 55 Закону №796-XII.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 (справа № 21-727а15) та від 20.09.2016 (справа №21-1255а16).
Таким чином, пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для розрахунку понаднормовий стаж пенсію слід обчислювати виходячи з величини 15 років для жінок і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний строк збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку.
А тому, відмова у перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен день роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку є протиправною.
При цьому, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
У частині четвертій статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою 13.12.2017. А тому, суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 01.12.2017 (а не з дати звернення, як просив позивач), тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії.
Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
При цьому, суд зазначає, що частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені бездіяльністю Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільг, встановлених частиною другою статті 56 Закону №796-XII, про що було доведено до відома позивача листом від 14.12.2017 №3456/ф-711.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 245 КАС України також встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, судом встановлено, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплати пенсії фактично є бездіяльністю Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Тому, приймаючи рішення у даній справі суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та сформулювати резолютивну частину рішення саме, як визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правилами частин першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачена сума судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп. відповідно до квитанції від 20.12.2017 №98, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вулиця Соборна, 28, селище міського типу Володимирець) про зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку, починаючи з 01.12.2017.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 15 лютого 2018 року.
Суддя Недашківська К.М.