05 лютого 2018 року м. Рівне №817/23/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доЗарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання дій протиправними,
04.01.2018 відкрито спрощене (письмове) провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачу призначена та виплачується пенсія за віком з урахуванням того, що вона є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи. Одержавши 02.11.2017 протокол про призначення пенсії та останнє розпорядження про перерахунок пенсії, переконалася, що при призначенні пенсії за віком відповідач занизив її розмір внаслідок незастосування положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991. Вважаючи неправомірним обчислення розміру пенсії без її збільшення на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, 06.11.2017 через свого представника подала до Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області заяву про перегляд розміру її пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих перерахунків. Відповідач надіслав рішення-відповідь №78/02-2 від 30.11.2017, яким відмовив в перерахунку пенсії. Позивач просить визнати таке рішення протиправним, стягнути на її користь судові витрати у розмірі 1140,00 грн., з яких 640,00 грн. - судовий збір та 500,00 грн. оплата послуг в сфері права.
23.01.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку є безпідставними. Зазначив, що статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Вказав, що зазначена норма за своїм змістом відноситься до порядку обчислення пенсії за віком до 01.01.2004, коли розмір пенсії складав 55 % заробітку. Водночас вважає, що позивачу розрахунок та підвищення до пенсії проведено відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 з урахуванням індивідуальних коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати особи, а також показника середньої заробітної плати по країні, який, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. В числу вимог частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, за бажанням застрахованої особи, частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Разом з тим, розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 та із заробітної плати за 12 місяців роботи з урахуванням норм пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, становитиме значно менший, ніж виплачується на даний час позивачеві, а тому підстав для застосування такого порядку обчислення пенсії у відповідача немає. Також вказує, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів, а тому такий позов повинен бути залишений без розгляду. Таким чином, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу. На підставі вищенаведеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2, виданого 20.06.1996 (а.с.11).
Перебуваючи на обліку у Зарічненському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, позивач отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, із зниженням пенсійного віку згідно із статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (а.с.17).
Пенсія за віком позивачу призначена з 14.01.2011, що підтверджується протоколом №1046 від цього числі. Страховий стаж на дату призначення пенсії за віком становив 31 рік 9 місяців 5 днів, а за період після 2004 року - 5 років 5 місяців 4 дні. Доплата за понаднормовий стаж - 11 років визначена на рівні 42,19 грн. (а.с.17).
Розпорядженням №134206 від 07.04.2017 здійснено перерахунок пенсії позивача, за яким з урахуванням того, що позивач продовжує працювати, страховий стаж збільшився до 37 років 8 місяців 26 днів, відповідно, стаж за період після 2004 року - 11 років 4 місяці 25 днів (а.с.18).
06.11.2017 представником позивача Зарічненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області подано заяву про перегляд пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень в зв'язку із допущеними помилками при її призначенні. В заяві вказано на те, що підлягає застосуванню пільга, встановлена частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 та міститься прохання провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсацій за втрату частини доходу в зв'язку із несвоєчасною їх виплатою (а.с.19).
Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом №78/02-2 від 30.11.2017 на звернення позивача від 06.11.2017 щодо перегляду розміру пенсії відмовило з тих підстав, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормативний стаж проведено відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи протиправним лист-рішення відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіряючи дії та рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Згідно зі статтею 55 цього Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 56 цього Закону встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, згідно з пунктом другим цієї статті, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 у справі №754/12702/14-а та від 20.09.2016 у справі №1601/12900/12.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у Зарічненському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 із зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянка, віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а й право на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, тобто понад 15 років.
Відтак, суд вважає протиправною відмову відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
При цьому, суд зауважує, що за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем не доведено, що пенсія позивачу призначена на умовах, інших ніж передбачені у частині другій статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.
Крім цього, суд зазначає, що частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 закріплено правило за яким, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Разом з тим, факт невиплати з вини відповідача позивачу нарахованої їй суми пенсії, судом не встановлено.
Відповідно ж до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено з матеріалів справи, представник позивача звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії пільги, передбаченої пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 лише 06.11.2017.
Відповідно до цього, права, свободи та інтереси позивача підлягають судовому захисту, починаючи з 06.11.2017, а правові підстави для задоволення позову в частині вимоги щодо перегляду призначеної пенсії з дати її призначення - відсутні.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії із врахуванням пільг, встановлених пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, про що було доведено до відома позивача листом №78/02-2 від 30.11.2017. При цьому, означений лист безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків позивача, відтак не є актом індивідуальної дії, а тому й відсутні підстави для визнання його протиправним в судовому порядку.
Відповідно, суд вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з часу звернення, а тому приходить до висновку про задоволення позову в такій частині.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частинами першою-другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Позивачем до адміністративного позову додано договір №26 від 18.10.2017 про надання юридичних, правових послуг по захисту інтересів ОСОБА_1 за яким виконавець ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.
З урахуванням наведеного, оплата позивачем таких юридичних послуг в сумі 500,00 грн., не може вважатися оплатою витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, а відтак і не відноситься до складу судових витрат, які підлягають розподілу за наслідками судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (ЄДРПОУ 40379045, вул. Л.Українки,3, смт. Зарічне, Рівненська обл., 34000) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її права на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, з дати звернення - 06.11.2017.
В решті позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повне рішення суду складено 05 лютого 2018 року.
Суддя Друзенко Н.В.