08 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2463/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,
представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору загалом у розмірі 8515,00 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не надала, про розгляд справи повідомлена у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
А відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Гр. ОСОБА_2 19.03.2016 до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, у якій самостійно розраховано суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 6550,00 грн, а також суму військового збору у розмірі 1965,00 грн.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
З огляду на викладене, суд зазначає, що згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, вважається узгодженим з дати подання такої декларації, не може бути оскаржене та мало бути сплачене ОСОБА_2 у строк до 1 серпня 2016 року.
Однак, відповідач податкове зобов'язання самостійно не сплатила.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та 21.07.2017 надіслано на адресу реєстрації (податкову адресу) відповідача податкову вимогу від 17.07.2017 №3556-17 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 8515,00 грн /а.с. 9/. Поштове відправлення повернуто до контролюючого органу із зазначенням причини невручення від 31.08.2017 "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 9/.
За приписами абзацу третього пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням наведеного, податкова вимога від 17.07.2017 №3556-17 вважається врученою відповідачу 31.08.2017 /а.с. 9/.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надала.
Разом з тим, наявність у ОСОБА_2 податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; вул. Молодіжна, 68, м. Полтава, Полтавська область, 36000) податковий борг зі сплати:
податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6550,00 грн (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень) на розрахунковий рахунок 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;
військового збору у розмірі 1965,00 грн (одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять гривень) на розрахунковий рахунок 31117063700002, код бюджетної класифікації платежу 11011000, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 лютого 2018 року.
Суддя О.О. Кукоба