30 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/3419/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги.
25 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 04.08.2015 року № 118-25.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги зупинено - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/18330/14 за позовом адвокатського об'єднання "ОСОБА_2 і партнери" до Кабінету Міністрів України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш", про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2018 року замінено у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги відповідача - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області її правонаступником Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно нараховане податкове зобов'язання з орендної плати за землю та збір за провадження торгівельної діяльності, оскільки відповідно статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а відтак спірна податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню /а.с. 4-7/.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
В матеріалах справи міститься заперечення відповідача на адміністративний позов, у якому відповідач не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 149-150/. У запереченні посилався на п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу, згідно якого у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. Вважає, що оскільки позивач своєчасно не сплатив узгоджене податкове зобов'язання дії відповідача щодо надіслання спірної податкової вимоги є правомірними, а вимога є законною.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" є юридичною особою, та з 11.07.1990 року перебувало на обліку як платник податків в Карлівській обєднаній податковій інспекції Головного управління Міндоходів (Машівське відділення) /а.с. 9/.
04.08.2015 року Державною податковою інспекцією у Калініському районі винесено вимогу № 118-25 про сплату податкового боргу на загальну суму 47 271, 47 грн., що включає: орендну плату з юридичних осіб сумі - 45 416,99 грн., збір за провадження торгівельної діяльності (роздрібна торгівля) - у сумі 898,80 грн., збір за провадження торгівельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на суму 955,68 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка".
Податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 45416,99 грн. виникли на підставі звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № НОМЕР_1 від 11.02.2014 року.
Позивачем відповідно до рядку 13 звітної декларації самостійно було визначено розмір орендної плати на 2014 рік в сумі 91717,25 грн., згідно з яким платник податків мав щомісяця сплачувати узгоджені податкові зобов'язання: з січня 2014 року по листопад 2014 року по 7643,10 грн.; за грудень 2014 року у сумі 7643,15 грн.
Згідно витягу з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.08.2014 року по 31.01.2015 року позивачем не сплачено 45416,99 грн. /а.с. 157/.
Згідно витягу з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (збір за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом) за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року позивачем не сплачено 955,68 грн. /а.с. 161/.
Згідно витягу з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (збір за провадження торговельної діяльності, роздрібна торгівля) за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року позивачем не сплачено 898,80 грн. /а.с. 164/.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України предбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що між Донецькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки від 05.12.2010 року ( далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136600:00:022:0118) для експлуатації існуючої будівлі операторської автогазозаправного пункту з господарською спорудою, які знаходяться на території Калінінського району м. Донецька по вул. Лівобережній, 25 д; орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету в розмірі 91717,25 грн. на рік /а.с. 85-91/.
11.02.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно пункту 13 якої позивачем нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік - 91717,25грн. /а.с. 152/.
Суд зазначає, що Податковим кодексом України закріплена можливість встановлення податкової пільги.
Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу України, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Згідно з підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга надається шляхом, зокрема, звільнення від сплати податку та збору.
Відповідно до пункту 30.5 ст.30 Податкового кодексу України, податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно із статею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04. 2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, з 14 квітня 2014 року.
На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" від 30.10.2014р. № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з цим переліком м. Донецьк Донецька область відносилось до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. № 1079-р зупинено дію розпорядження № 1053-р від 30.10. 2014р.
02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".
Згідно з цим переліком м. Донецьк Донецька область відносилось до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем наданий суду сертифікат (висновок) Полтавської торгово - промислової палати України від 25.12.2014 року вих. № 24.14.-07/954, яким засвідчено настання форс - мажорних обставин з 14.04.2014 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" при виконанні договору оренди земельної ділянки від 05.12.2010 року.
Таким чином, оскільки позивача звільнено від плати за користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136600:00:022:0118) з 14.04.2014 року суд приходить до висновку про порушення контролюючим органом порядку нарахування орендної плати за період з 30.08.2014 року по 31.01.2015 року у сумі 45416,99 грн., а отже податкова вимога Державної податкової інспекції у Калініському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області № 118-25 від 04.08.2015 року є протиправною та підлягає скасуванню в частині визначення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати з юридичних осіб в сумі 45 416,99 грн.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Калініському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області № 118-25 від 04.08.2015 року в частині визначення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями - збір за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 955,68 грн.; збір за провадження торговельної діяльності, роздрібна торгівля за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 898,80 грн., суд зазначає наступне.
Стаття 5 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог у цій частині, не містить положень щодо звільнення позивача від сплати вказаних податків, а визначає порядок продовження дії ліцензій та документів дозвільного характеру, строк дії яких закінчився у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 267.1.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Згідно пункту 267.7.5 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Суду не надано доказів про те, що позивач звертався до контролюючого органу з відповідною заявою про припинення діяльності, яка підлягає патентуванню до 15 числа місяця, що передує звітному.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення відповідачем порядку нарахування позивачу податкового зобов'язання із збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом та роздрібної торгівлі.
Витягами з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" підтверджується наявність податкової заборгованості: (збір за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом) за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 955,68 грн. /а.с. 161/; (збір за провадження торговельної діяльності, роздрібна торгівля) за період з 15.09.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 898,80 грн. /а.с. 164/.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка" (вул. Кірова, 90-а, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область, 39430, код ЄДРПОУ 13483974), до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ( вул. А. Куїнджі, 93, м. Маріуполь, Донецька область, 87549, код ЄДРПОУ 39883670) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Калініському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області № 118-25 від 04.08.2015 року в частині визначення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати з юридичних осіб в сумі 45 416,99 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста шістнадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.02.2018 року.
Суддя ОСОБА_2