01 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2408/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив:
визнати протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 по визначенню статусу учасника бойових дій від 23.08.2017 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
зобов'язати комісію Полтавського ОВК по визначенню статусу учасника бойових дій прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність відмови відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Стверджував про порушення відповідачем вимог пункту 12 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, щодо неврахування показань трьох свідків, нотаріально засвідчені заяви яких надані позивачем разом із іншими документами.
Відповідач позов не визнав. 19.01.2018 судом одержано відзив Полтавського ОВК на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджували б безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях, у зв'язку з чим рішення про відмову у наданні позивача статусу учасника бойових дій вважав правомірним та обґрунтованим.
Відповідь на відзив та заперечення на відповідь сторонами не надані.
31.01.2018 судом одержано письмові пояснення представника відповідача, у яких останній повідомив, що надані позивачем письмові заяви гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не є показаннями свідків, оскільки не містять будь-яких фактичних даних щодо спільного проходження служби заявників разом з позивачем, а також відомостей про обставини та характер участі позивача у бойових діях.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Суд встановив, що 20.04.2017 до Полтавського ОВК із Горішньоплавнівського об'єднаного міського військового комісаріату надійшла заява ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій разом з доданими до неї документами.
На засіданні комісії Полтавського ОВК по визначенню статусу учасника бойових дій 23.08.2017 дану заяву було розглянуто по суті та ухвалено рішення про відмову у наданні позивача статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю підстав, підтверджуючих безпосередню участь у бойових діях на території Чехословаччини /а.с. 43/.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Статтею 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 названого Закону, учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, до якого, окрім іншого, включено Чехо-Словаччину, період бойових дій з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року.
Зі змісту залученої до матеріалів справи копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач проходив службу у Радянській Армії у період з 04.09.1967 по 25.11.1969 /а.с. 10-12/.
Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (надалі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.
Пунктом 10 Положення визначено, що Комісії, окрім іншого, зобов'язані: приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії; розглядати внесені на розгляд заяви та інші документи в місячний строк з дня їх отримання; заслуховувати пояснення осіб, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил) або розмінуванні (траленні бойових мін).
Згідно з пунктом 11 Положення, Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів: заяв громадян або клопотань командирів (начальників); довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака "За розмінування"; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).
А пунктом 12 Положення визначено, що за відсутності в заявника через незалежні від нього причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.
Дослідивши в судовому засіданні витяг з протоколу від 23.08.2017 №13 засідання комісії Полтавського ОВК по визначенню статусу учасника бойових дій суд встановив, що на розгляд комісії було подано архівну довідку МОРФ Центрального архіву м. Подольськ Московської області від 20.02.2017 №4/202208 та нотаріально завірені заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 /а.с. 43/.
При цьому, як встановлено зі змісту витягу з протоколу, Комісією надано оцінку виключно архівній довідці. Водночас, Комісією жодним чином не надано оцінку показанням свідків, тоді як останні є учасниками бойових дій та повідомили про проходження військової служби разом з позивачем.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про недотримання відповідачем вимог пункту 12 Положення.
Крім того, суд зауважує, що в порушення наведених вище вимог пункту 10 Положення відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про дату засідання Комісії, чим позбавлено останнього права надати пояснення, не заслухано свідків, а заяву позивача про надання статусу учасника бойових дій розглянуто через п'ять місяців після її отримання, тоді як Положенням визначено місячний строк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.
Згідно з пунктом 17 Положення рішення Комісії оформлюється протоколом.
Відтак, вимога позивача про визнання протиправним та скасуванні рішення комісії Полтавського ОВК по визначенню статусу учасника бойових дій від 23.08.2017 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій є правомірною та обґрунтованою, у зв'язку з чим позов в цій частині належить задовольнити.
Разом з цим, що стосується вимоги позивача про зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 по визначенню статусу учасника бойових дій прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, суд зауважує, що відповідно до пункту 9 Положення на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.
Таким чином, прийняття рішення про надання особі статусу учасника бойових дій відноситься до повноважень Комісії.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є зобов'язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 по визначенню статусу учасника бойових дій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду.
Водночас стосовно посилань представника відповідача на те, що надані позивачем письмові заяви гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не є показаннями свідків, оскільки не містять будь-яких фактичних даних щодо спільного проходження служби заявників разом з позивачем, а також відомостей про обставини та характер участі позивача у бойових діях, суд звертає увагу на такі обставини.
По перше, як зазначено судом вище, дане питання комісією Полтавського ОВК взагалі не розглядалось.
По друге, як зазначено у витязі з протоколу від 23.08.2017 №13 та підтверджено залученою до матеріалів справи копією військового квитка ОСОБА_1 , позивач проходив військову службу у Радянській Армії з 04.09.1967 по 25.11.1969 у військовій частині НОМЕР_3 /а.с. 10 - зворот, 43/.
Наданою сторонами копією архівної довідки від 20.02.2017 №4/202208 /а.с. 13, 42/ підтверджено, що військова частина пп НОМЕР_3 у 1966-1969 роках дислокувалась у передмісті Будапешта (Угорська Народна Республіка). Рядовий, старший сержант ОСОБА_1 , 1948 р.н., призваний Жовтневим РВК Дніпропетровської області 04.09.1967, зарахований в списки особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 15.10.1967, виключений зі списків у зв'язку зі звільненням в запас 25.11.1969. Військова частина польова пошта НОМЕР_3 значиться у Переліку частин зв'язку, що приймали участь у навчаннях "Дунай" на території Чехословацької РСР у серпні - жовтні 1968 року.
У судовому засіданні позивач пояснив, що солдати військової частини пп НОМЕР_3 у 1968 році приймали участь у навчаннях "Дунай" на території Чехословацької РСР, оскільки дана військова частина була однією з найбільш територіально наближених до Чехословаччини.
Судом також досліджені копії нотаріально засвідчених заяв гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зі змісту яких встановлені такі обставини.
Так, гр. ОСОБА_2 підтвердив, що позивач, виконуючи інтернаціональний обов'язок, проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій у військовій частині пп НОМЕР_3 у спеціальному батальйоні зв'язку при ПГВ у Чехословаччині у період з 20.08.1968 по 30.11.1968 /а.с. 16/. Дані факти ОСОБА_2 відомі, оскільки він проходив службу разом з позивачем в одному екіпажі та має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , видане 07.12.2011 військовим комісаром Сумського обласного військового комісаріату /а.с. 28/.
Залученою до матеріалів справи копією військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 /а.с. 29-30/ підтверджено, що останній проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 у період з 15.10.1967 по 24.11.1969 /а.с. 30/.
Гр. ОСОБА_3 підтвердив, що позивач, виконуючи інтернаціональний обов'язок, проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій у військовій частині пп НОМЕР_3 у спеціальному батальйоні зв'язку при ПГВ у Чехословаччині у період з серпня 1968 року до жовтня 1968 року /а.с. 15/. ОСОБА_3 військовим комісаром Сумського обласного військового комісаріату 02.11.2016 видане посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 /а.с. 23/.
Залученою до матеріалів справи копією військового квитка ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 /а.с. 24-25/ підтверджено, що останній проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 у період з 19.09.1967 по 08.12.1969 /а.с. 24 - зворот/.
Гр. ОСОБА_4 підтвердив, що позивач, виконуючи інтернаціональний обов'язок, проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій у військовій частині пп НОМЕР_3 у спеціальному батальйоні зв'язку при ПГВ у Чехословаччині у період з серпня 1968 року по жовтень 1968 року /а.с. 14/. ОСОБА_4 видане посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_8 /а.с. 17/.
Залученою до матеріалів справи копією військового квитка ОСОБА_4 серії НОМЕР_9 /а.с. 18-19/ підтверджено, що останній проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 у період з 19.09.1967 по 09.12.1969 /а.с. 19/.
Архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 26.10.2005 №4/П-54979 підтверджено, що в/ч пп 25706 у серпні - жовтні 1968 року дислокувалась на території Чехословацької РСР /а.с. 33/.
Крім того, за змістом архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 21.04.2005 вих. №4/П-48010, в/ч НОМЕР_3 значиться у переліку учасників навчань "Дунай" на території Чехословаччини. У наказі Міністра оборони СРСР від 17.10.1968 №242 зазначено: ""За відмінне виконання завдань, вміле володіння технікою всьому особовому складу, що приймав участь у виконанні свого інтернаціонального обов'язку щодо захисту соціалістичних завоювань у Чехословаччині, оголошую вдячність і бажаю подальших успіхів в службі, підвищенні бойової готовності Радянських збройних сил щодо захисту нашої соціалістичної Батьківщини". Військові частини і прізвища у наказі не зазначені /а.с. 34/.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що факт його участі у військових навчаннях "Дунай" не можливо підтвердити жодними іншими доказами, окрім як показаннями свідків.
Водночас суд акцентує увагу на тому, що наявні у позивача письмові докази підтверджують факт проходження ним військової служби у Радянській армії у період з 04.09.1967 по 25.11.1969 у військовій частині НОМЕР_3 , яка у 1966 -1969 роках дислокувалась у передмісті Будапешта (Угорська Народна Республіка), особовий склад якої у період з серпня по листопад 1968 року залучався до участі у військових навчаннях "Дунай" на території Чехословацької РСР, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вважається участю у бойових діях.
Враховуючи вищевикладене та те, що гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проходили військову службу разом з позивачем у військовий частині польова пошта НОМЕР_3 , приймали участь у операції "Дунай" на території Чехословаччини, у зв'язку з чим отримали статус учасників бойових дій, суд дійшов висновку про те, що показання даних осіб мають бути враховані відповідачем під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, суд звертає увагу на її передчасність, оскільки підставою для видачі такого посвідчення є рішення про надання особі статусу учасника бойових дій, яке у відношенні позивача наразі не ухвалене. Відтак, у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по визначенню статусу учасника бойових дій від 23.08.2017 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 по визначенню статусу учасника бойових дій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 лютого 2018 року.
Суддя О.О. Кукоба